Кожен запит проходить індивідуальний аналіз, а екіпірування і техніку обов’язково тестують на полігонах разом із військовими. Як працює система, що рятує життя там, де держава не встигає.
«У Запорізькій області мене Дзига рятувала не раз». Історія Федора Пелиха: від печі у цеху до аеророзвідки
Коли Федір Пелих згадує перший день повномасштабної війни, він говорить про нього без пафосу — рівно й спокійно, так, як люди говорять про речі, що стали частиною їхнього життя. До 2022 року він працював на заводі Інтерпайп нагрівальником металу. До печей звик. Каже, там своя логіка, своя дисципліна, і помилок вони не пробачають. Два роки служив в АТО, повернувся до роботи, але війна знову привела його в армію.
«Я пішов у 2022-му. Спочатку потрапив у піхоту. Потім пройшов навчання і перейшов в аеророзвідку. Там уже зовсім інша відповідальність. Коли ти пілотуєш дрон, то буквально бачиш, що відбувається на полі бою. І від твоєї роботи залежить, хто повернеться додому», — розповідає він.
Федір не любить говорити про складні моменти, але погоджується пояснити, як виглядає війна з позиції людини, яка одночасно бачить і землю, і небо.
«На дроні ти бачиш, як працює техніка, як пересуваються підрозділи, де є вразливі точки. Але водночас ти дуже вразливий сам, бо по тобі можуть працювати дрони-камікадзе. І тому все обладнання, яке допомагає виявити їх заздалегідь, — це буквально питання життя. Пристрій „Дзига“, який ми отримали через Інтерпайп, виявляє FPV-дрони. Коли ти їдеш машиною і на маленькому екранчику бачиш власне авто, то варіантів лише два: або додати газу, аби вистрибувати звідти. Бо тебе засік ворожий дрон і там важлива кожна секунда. В Запорізькій області мене ця „Дзига“ рятувала не раз», — спокійно додає він.
Федір каже, завжди може розраховувати на підтримку з будь-якими запитами.
«Це стосується не лише мене, а й усього підрозділу. Наприклад, нам дали пікап Mitsubishi L200. Це важливо, бо на війні машина — це не комфорт, це мобільність і виживання. Нам надсилали дрони, зарядні станції, генератори. Одяг: і літній, і зимовий. Усе, що треба, щоб виконувати завдання», — згадує Федір.
Згодом Федір Пелих став інструктором. Його запити змінилися, але їх теж закриває компанія.
«Усе, що було потрібно — мені все надсилали. У нас, в Інтерпайп, це працює просто: є запит — компанія дивиться, що може зробити, і робить. Не раз чув від хлопців, що вони б теж хотіли мати такий зв’язок зі своїм підприємством», — додає він.
Саме з історій таких людей, як Федір, стає зрозуміло, як виглядає підтримка Інтерпайп не на рівні формальних програм, а на рівні конкретних життів.
«Коли запит бійця не може закрити ніхто — він пише нам». Як працює Патронатна служба Інтерпайпу
Історії бійців — це лише вершина системи допомоги, яку вибудувала компанія. Робота Патронатної служби Інтерпайпу не обмежується передачею техніки чи амуніції мобілізованим співробітникам. Це вибудувана логістика, закупки, внутрішній контроль і контакт із кожним військовим.
«На початку війни було дуже складно знайти потрібне, бо не було ні товарів, ні речей військового призначення в достатній кількості та якості. Зараз ринок наповнений, але з’явились інші потреби. Якщо в перший рік було проблематично знайти нормальні плити для бронежилетів, то зараз у більшості випадків цю потребу можуть закрити військові частини, наші підопічні якщо і просять, то полегшені керамічні. Натомість зараз в дефіциті запчастини для дронів, акумулятори для БПЛА або детектори дронів. Війна стала більш технологічною, і запити змінюються. Як великий бізнес, ми маємо можливість закривати для наших співробітників ті потреби, які не можуть закрити ні частина, ні волонтери», — розповідає керівниця Патронатної служби компанії Юлія Кишинська.
Сьогодні під патронатом служби близько 1500 людей. Із них понад 1100 — мобілізовані працівники. Також координатори працюють із родинами загиблих, зниклих безвісти, полонених співробітників та ветеранами, які працюють в компанії. Система побудована на персональній комунікації та індивідуальному підході. Тобто нема якогось набору для новобранця чи сапера. Запити задовольняються відповідно до потреб бійця.
«Задача координатора тримати постійний зв’язок з ними за допомогою месенджерів та телефону. Цей зв’язок може бути ініційований як координатором, так і самим бійцем. А якщо бійцеві нічого не потрібно, то ми телефонуємо самі. Але найчастіше звертаються вони, бо так чи інакше виникають потреби. Одному бійцеві потрібна форма зимова чи щось з амуніції: плитоноска, плити, каска. А іншому — акумулятори для дронів, антенна для дронів і таке інше», — пояснює Юлія.
Компанія знає, хто у якому підрозділі, які у нього потреби й на якому етапі служби він перебуває. Координатори підтримують контакт навіть тоді, коли військовий сам не звертається.
«Вони на зв’язку із нами 24/7. Ти можеш набрати їх і в день, і вночі. Я служу з першого дня повномасштабки. І за весь цей час мені жодного разу не відмовили. Старлінк, генератор, тепловізор, одяг, обігрівач, авто… Можна до безкінечності розказувати про їхню допомогу. Останнє, що нам доставили — це „Чуйка“, прилад для виявлення дронів. Вона не раз рятувала життя не лише мені, але й всьому підрозділу», — розповідає діючий військовий та працівник Інтерпайп Антон Винокуров.
Допомога — не лише про швидкість, а й про якість. Але перш ніж закупити засоби індивідуального захисту, служба тестує їх разом із військовими на полігоні.
«Ми самі тестуємо ці товари. Це стосується балістичного захисту: горжет, фартух, плити, шоломи. Ці засоби ми тестуємо разом з військовими на полігоні. Наші плити, наприклад, витримують постріли понад 6 різних калібрів, якими потрібно прострелити їх, аби довести, що вони відповідають сертифікату», — розповідає Юлія Кишинська.
Серед того, що передає служба, і автомобілі, і ремонт автівок, і складні системи радіоелектронної боротьби. У службі добре пам’ятають випадок, коли саме такий РЕБ врятував групу військових:
«Наш РЕБ стояв на машині, в якій пересувалася група бійців. Був ворожий FPV-дрон, якого вдалося уникнути завдяки нашому РЕБу. Хлопцям вдалося зманеврувати. Вижила вся група».
І навіть запити, які виходять за межі «військових» стандартів, у службі сприймають серйозно:
«У нас був бійець Ярослав, сапер. Він проходив службу разом з псом, Байкалом. Ми допомагали і бійцеві, і його побратиму з кормом і речами, які потрібні були собаці».
«У перші дні повномасштабної ми шукали амуніцію по всьому світу». Як народилася патронатна служба Інтерпайпу
До 24 лютого 2022 року в компанії вже був досвід допомоги мобілізованим ще з часів АТО. Людмила Новак, директорка з комунікацій Інтерпайп, згадує, що тоді це було рішення керівництва:
«Компанія вирішила допомагати своїм мобілізованим, які знаходилися у війську тоді, бо було набагато легше купувати амуніцію, одяг і все інше, тому що не було такого запиту». Перші форми закуповували в Британії, бронежилети — комплектували з кевларами, ставками, амуніцією. Доставляли вручну: «Наша служба безпеки розвозила по позиціях хлопцям, оперативними машинами».
Перші втрати стали шоком. Людмила згадує трьох мобілізованих, які ще до повномасштабної служили в зоні бойових дій.
«Наші перші два. Це під Іловайськом була історія, вони не вийшли. Коли вони загинули, це було наше перше зіткнення з реальною війною».
Саме тоді у компанії з’явилося ветеранське ком’юніті та регулярна робота з родинами військових. Але ранок 24 лютого 2022-го повернув цей досвід, але в іншому масштабі. Система народжувалась просто під час роботи. Першим великим викликом стали бронежилети.
«Багато людей у війську, а бронежилетів немає. Купити їх було просто неможливо, але ми знайшли вихід і забезпечили своїх реально дуже якісними плитами. Багато хлопців телефонували й казали: дякую вам, я живий, тому що в мене надійна плита».
Паралельно фонд Віктора Пінчука законтрактував у США велику партію такмеду для Сил оборони, і компанія отримала цілий комплект тактичної медицини раніше за більшість.
Після найважчого першого року в компанії почали формувати окремий підрозділ — Патронатну службу, яка опікується не тільки передачею амуніції і техніки мобілізованим співробітникам, а й надає медичний патронат пораненим і хворим бійцям та юридичну підтримку силами юристів компанії. Зараз — це окремий юрист, який також ветеран. В компанії прийнята політика реінтеграції ветеранів, яка охоплює не тільки індивідуальний підбір робочого місця, якщо працівник не може за станом здоров’я повернутися на своє, а й медичну допомогу після демобілізації та психологічну підтримку. У корпоративній поліклініці відкритий Центр підтримки ветеранів, який допомагає пройти процес реінтеграції більш м’яко. Тут працюють психологи, психотерапевт, фахівці функціональної діагностики.
«Понад 80% працівників після служби повертаються до нас і залишаються в компанії. Це дуже великий показник. Якщо ти з ними був всі ці роки, вони повертаються. Бо люди знають: вони не самі. Вони — наші», — додає Людмила Новак
Інтерпайп і війна: цифри на фронті та на заводі
Військові з числа співробітників компанії:
1107 служать
95 загинули
54 зникли безвісти
3 в полоні
205 ветеранів
Станом на сьогодні на заводах компанії:
Всього за штатом: 9 500 осіб
На виробництві зараз працює: 8 000 осіб
(з урахуванням мобілізованих та людей у довготривалих відпустках — декрети, лікування тощо)