В інтерв’ю Бізнес-порталу UAprom він розповів про плани Компанії із розвитку лінійки труб для «зеленої» економіки та зростання у сегменті пасажирських коліс.
- Якою наразі є продуктова стратегія компанії? Нещодавно ви говорили, що хочете розвивати лінійку продуктів у ринкових нішах, які з’являються завдяки тренду на декарбонізацію. Розкажіть більше про плани в цій сфері.
- «Інтерпайп» рухається у бік розширення продуктового портфелю та унікальних рішень. Ми постійно шукаємо нові сегменти та працюємо над розробкою складних продуктів, оскільки такий підхід допоможе нам отримати більше доданої вартості та створюватиме конкурентну перевагу, вигідно вирізнятиме нас на фоні стандартної продукції, що пропонується в основному Китаєм.
Зокрема, ми виокремили кілька перспективних для трубного виробництва напрямків. Це геотермальні труби, які дедалі частіше використовують для систем опалення у країнах Європи. Крім того, розглядаємо розробку, виробництво та вихід на ринок труб для будівництва і обслуговування сховищ для зберігання вуглецю (Carbon Capture Storages), а також для інфраструктури виробництва та транспортування водню. Будівництво трубопроводів навколо цих об’єктів потребуватиме труб зі специфічними вимогами до хімічного складу сталі й фізичних характеристик, і це може стати перспективною розробкою для «Інтерпайпу».
- На які ринки орієнтуєтесь та про які обсяги виробництва може йти мова?
- Декарбонізація – це тренд, який має суттєвий вплив на ринок в Євросоюзі. В США, наприклад, будівництво сховищ вуглецю навіть не обговорюється на серйозному рівні. Але навіть в Європі ринок «зелених» продуктів тільки формується, тому виміряти його важко.
На цьому етапі розвиток і зростання залежить від цілої низки факторів: від регуляторної бази до обсягу і швидкості інвестицій у проєкти з виробництва водню, готовності вкладати капітал у будівництво сховищ вуглецю. Якщо водневі проекти в цілому мають позитивний тренд, то потужності по вловлюванню і зберіганню вуглецю мають більш довгострокову перспективу, і наразі декілька проектів було збудовано в скандинавських країнах, а основна частина знаходяться на стадії проектування.
По окремих проєктах можна спостерігати точкові закупівлі. Але це все ще не систематичне і масштабне будівництво. Досі незрозуміло, якими реально будуть інвестиції у ці та подібні проєкти. Також багато що залежатиме від сталості політик декарбонізації в Європі. Якщо «зелена» адженда змінюватиметься, то, відповідно, і обсяг ринку теж суттєво відрізнятиметься.
Більш зрозумілою є ситуація із геотермальними трубами. Загальний обсяг цього ринку в Європі становить близько 50 тис. тон, і ми бачимо тенденцію до зростання з потенціалом до 80-90 тис. тон, особливо в Німеччині.
Тут також важливо зазначити, що усі продукти ми плануємо розвивати, орієнтуючись на торгову політику ЄС. Якщо Брюссель все ж ухвалить рішення про зменшення квот на імпорт металопродукції, в тому числі для України, це сильно нас обмежить. В такому разі ми будемо вже визначати цільові обсяги реалізації цієї продукції в межах тих квот, які нам дадуть.
- Розвиток цього напряму потребуватиме від вас додаткових інвестицій?
- Наразі ми вважаємо, що розвиток цих продуктових сегментів не потребуватиме від нас суттєвих додаткових інвестицій, окрім витрат на R&D. Усі технічні можливості у нас вже є, в тому числі завдяки модернізації відділу із термообробки на трубному виробництві в Нікополі, куди ми вклали приблизно 40 млн дол. Тож протягом 2026-2027 рр. плануємо працювати над їх освоєнням і сертифікацією, щоб далі мати змогу виходити на ринок із готовою продукцією.
Власне, деякі види, наприклад, геотермальні труби, ми вже виготовляємо і розширюємо географічне покриття з продажів. По водневих трубах вже є аналоги у кількох виробників. Тому нам просто треба зробити на доступних потужностях власний продукт і сертифікувати його. А от CCS-труби – це однозначно нова розробка. Їх виробництво тільки належить опанувати, і цей процес може бути складнішим, ніж із водневими трубами, оскільки цей продукт вимагатиме власної нестандартної сталі, підбору режимів прокату та термообробки. Будемо розглядати на конкретних специфікаціях.
- Ви розповіли про плани і надалі розширювати продуктовий портфель. Які ще ніші плануєте освоювати?
- У трубному сегменті працюємо над продуктами для атомної генерації, в основному мова про котельні труби. Ще одна велика група продуктів – труби для буріння нафти і газу в умовах кислого середовища, яких ще немає в портфелі «Інтерпайпу». Такі труби через специфічну геологію і клімат затребувані в Канаді та США, Європі та на Близькому Сході, але ми орієнтуємося в першу чергу на ринок Північної Америки.
Окремий напрямок – це бурильні труби, які фактично є складовою свердловин із видобутку нафти або газу. Ця продукція суттєво відрізняється від тієї номенклатури, яку ми зараз пропонуємо клієнтам, зокрема, по обсадних та насосно-компресорних трубах. Її освоєння потребуватиме від компанії додаткових вкладень, відповідно цей проект зараз перебуває на розгляді керівництва, і все йде до того, що ми підтвердимо необхідні інвестиції і почнемо роботу.
Тут мова про доповнення наявної виробничої конфігурації додатковим обладнанням, тому суми не є значними в масштабі підприємства. До прикладу, ми вже маємо нове додаткове обладнання для насосно-компресорних труб, яке також може виготовляти тіло бурильної труби. Але, щоб налагодити повноцінне виробництво бурильних труб, нам потрібно буде інвестувати ще близько 3-4 млн дол. в окрему фінішну установку для підварювання спеціальних замків.
- Які плани розвитку «Інтерпайпу» у залізничному сегменті?
- Останні 10 років ми працювали над тим, щоб закріпитися на європейському ринку вантажних коліс, і компанія стабільно є ключовим гравцем у цьому сегментів під брендом KLW.
Наразі основний фокус і стратегія компанії сконцентровані на пасажирському сегменті, де діють більш жорсткі вимоги до геометрії, механічних властивостей та дизайну коліс.
Пасажирські колеса також різняться в залежності від типу вагонів та швидкісного режиму. Для потягів, які рухаються із середньою швидкістю (120-160 км/год), діють одні вимоги, а до високошвидкісних (до 220 км/год та до 330 км/год), відповідно, інші. Вимоги для метро чи трамваїв також можуть значно відрізнятися.
Тому, аби розширити продуктовий портфель у пасажирському сегменті, «Інтерпайп» вже реалізує інвестиційну програму, яку компанія презентувала цьогоріч під час Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі, із модернізації та розширення виробництва коліс і колісних пар на період до 2032 року на загальну суму $120 млн.
Основні її проєкти – це будівництво нової лінії термічної обробки, розширення потужностей з фінішної обробки коліс і осей, а також модернізація інфраструктури цехів на «Інтерпайп НТЗ» у Дніпрі. Більш того, кожен етап модернізації обов’язково матиме потужну екологічну складову: від скорочення викидів CO2 до підвищення енергоефективності в усіх наших операціях, що зміцнить наші експортні позиції завдяки новому рівню якості.
Освоєння нових ніш також потребуватиме суттєвих зусиль від команди Інтерпайп, щоб пройти процес кваліфікації із нашою продукцією у ключових операторів та вагонобудівників. Це складний процес, який може займати від трьох до п’яти років.
- Наскільки відомо, «Інтерпайп» вже має окремі контракти на постачання коліс саме для пасажирських перевезень із такими компаніями як Alstom та Siemens…
- Так, ми вже постачали невеликі обсяги для Alstom в Індії і на інші проекти, а також для потягів Siemens, які обслуговують міські перевезення, постачали колеса для багатьох міських проектів по всьому світу, як наприклад, метрополітену в Чикаго, чи співпрацювали із Deutsche Bahn.
Проте частка пасажирських коліс у продажах залізничної продукції «Інтерпайпу» все ще дуже маленька, і для її збільшення потрібно провести модернізацію наших виробничих потужностей. Ми очікуємо, що за рахунок запланованих інвестицій ми зможемо зростати у сегменті пасажирських коліс, перш за все, Євросоюзу, оскільки він є нашим домашнім ринком.