Випускники не поспішають йти працювати на завод —думають, що це не дуже престижно і платять небагато (хоч це не так). Розповідаємо про кейс промислової компанії Інтерпайп, яка поставила за мету змінити ситуацію.
Українська промисловість наразі відчуває брак молодих кваліфікованих кадрів. Інтерпайп, що спеціалізується на виробництві сталевих труб та залізничної продукції, не є винятком.
Щоб подолати стереотипи, пов’язані з професією, і повернути молодь у промисловість, з 2019 року Інтерпайп будує у Дніпрі екосистему технічної освіти з двома основними навчальними маршрутами. Перший маршрут починається зі школи, продовжується у професійно-технічному училищі і завершується заводом. Другий має ланки школа — виш — завод.
В цьому спецпроєкті LIGA.net розповідає, як саме це працює, які має переваги й що думає про кар'єру на заводі сама молодь.
Перший маршрут: школа — ПТУ — завод
Мета маршруту №1 — виховати кваліфікованого робітника. Починається він зі знайомства з основами технічних професій на уроці технологій у школі. Перша ланка — шкільний кабінет праці. Завдання — викликати інтерес до робітничої спеціальності.
Важко зацікавити дитину токарною справою, показуючи їй на уроці верстат середини минулого сторіччя. Тому Інтерпайп спільно з міською владою модернізує в школах Дніпра кабінети праці. Коштом міської влади робиться ремонт, а Інтерпайп закуповує обладнання — токарний, фрезерний, заточний верстати, ручний та електроінструмент.
Це не промислове обладнання, але саме на таких верстатах дитина вчиться працювати руками. Загалом у Дніпрі вже 7 таких навчальних локацій.
Першою майстернею в рамках проєкту став кабінет праці в гімназії №69 Дніпра. Раніше в школі була дуже стара майстерня.
Спільно з міською владою Інтерпайп модернізує в школах Дніпра кабінети праці. Коштом міської влади робиться ремонт, а компанія закуповує обладнання
"Зараз тут є усе, щоб покращити і урізноманітнити дітям навчання, — розповідає . викладачка трудового навчання для хлопців Ірина Кочеткова. — Дітям дуже подобається. Навіть деякі дівчата просяться перевестися в групу до хлопці працювати на електроінструментах. Моя молодша дитина після цієї майстерні зацікавилася професією, пов’язаною з верстатами і зараз після училища починає працювати на одному з підприємств Інтерпайп. У нас в родині династія: свекор працював на заводі, чоловік зараз працює, і от тепер син".
Учень гімназії №69 Данило Морозов планує згодом стати зварювальником. А поки що захоплюється випалюванням.
"Ми випалюємо підставки для спецій, різні малюнки, узори, або написи. Цікаво і в мене виходить. В школі була виставка. Моя робота отримала відзнаку директора. Мені подобається, що я так вмію", — розповів Данило.
Нове обладнання в сучасних кабінетах праці допомагає школярам на практиці знайомитися з технічними професіями та розвивати інтерес до робітничих спеціальностей
Наступна ланка першого маршруту — професійно-технічне училище. Влітку 2024 року компанія разом з міською владою облаштували в ПТУ №2 у Дніпрі майстерню, яка отримала назву "Майстерня верстатників". Наразі тут проходять навчання майбутні оператори верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК).
Інтерпайп закупив таке ж обладнання, як використовується на виробництві. Разом із викладачами "Дніпровської політехніки" адаптували навчальну програму ПТУ під потреби виробництва.
"У "Майстерні верстатників" професія викладається по-новому та на новому обладнанні. Якби ви бачили очі учнів. Їм цікаво. І це головне. Нам набагато легше залучити нових студентів, маючи таку базу", — розповідає заступниця директора з навчально-виховної роботи ПТУ №2 Юлія Коношко.
"Фрезерувальні та токарні верстати з ЧПК тут дуже сучасні. Вони досить складні, але ж в цьому і є цікавість — розібратися у всій цій техніці", — пояснює чому обрав таку професію студент ПТУ №2 Руслан Якуб.
Після завершення навчання Руслан планує працювати за фахом на одному з підприємств Інтерпайп. В перспективі планує стати не просто оператором верстата з програмним керуванням, а наладчиком. Зарплата оператора верстатів з ЧПК на підприємствах Інтерпайпа перевищує значну кількість офісних вакансій.
Влітку 2024 року Інтерпайп разом з міською владою облаштував в ПТУ №2 у Дніпрі майстерню, яка отримала назву 'Майстерня верстатників'
Другий маршрут: школа — виш — завод
Мета маршруту №2 — виховати інженера. Він починається у шкільному кабінеті мехатроніки, продовжується у Національному технічному університеті "Дніпровська Політехніка" і фінішує на підприємстві.
Перша ланка цього маршруту — лабораторія мехатроніки в школі. Мехатроніка — дисципліна, яка об’єднує електрику, механіку та сучасні технології. Слово утворено від двох інших, які дуже добре передають суть — МЕХаніка та елекТРОНІКА. Інженер-мехатронік — це своєрідний сімейний лікар для сучасного верстата, оскільки він замінює собою цілу команду, може не лише контролювати роботу промислового робота, а й налаштувати, і полагодити його,
Наразі Інтерпайп разом з міською владою відкрив 5 таких локацій в школах міста. Міська влада зробила ремонт, Інтерпайп закупив обладнання — ноутбуки та конструктори Fishertechnik, які є зменшеними копіями промислового обладнання і використовуються для навчання в коледжах Європи.
Лабораторія мехатроніки в одній із шкіл Дніпра, де навчають поєднанню механіки та електроніки
Щоб керувати "іграшковими" конвеєрами та маніпуляторами, діти програмують справжні контролери та засвоюють ази професії, яка поєднує в собі цілий комплекс інженерних спеціальностей. Мехатроніка може викладатися як обов'язковий предмет (інваріантна частина навчального плану), так і як предмет за вибором школи чи учня (варіативна частина). В подальшому вони можуть зробити свідомий вибір інженерної спеціальності у виші.
Одна з таких лабораторій ще до великої війни була відкрита у дніпровському ліцеї №129.
Викладачка цієї лабораторії Ганна Карпова розповідає, що мехатроніка допомагає дітям зрозуміти, навіщо вивчати фізику, і для чого їм потрібно програмування та математика.
"Зараз в школах є нестача наочних матеріалів, які б могли показати дітям зв'язок між тим, що вони вивчають, і життям. Мехатроніка в цьому плані дуже сильно допомагає. До того ж цей предмет мають вести два вчителя — фізик і інформатик. Інформатик навчає програмувати. Але перш, ніж програмувати треба зібрати конструктор, з'єднати правильно деталі, перевірити, чи вони дійсно працюють. І це завдання фізика, який пояснює, як працює система, які сили природи там задіяні з позиції фізики, як ними керувати", — пояснює вона.
"Конструювання — це цікаво. Я з дитинства люблю щось робити руками. А інтерес до програмування виник, коли я задумалася над тим, ким хочу працювати в майбутньому. Професія програміста здається мені досить цікавою. А мехатроніка дозволяє поєднати ці два напрями. Цікаво створити конструкцію, а потім зробити так, щоб робот робив те, що ти хочеш", — пояснює інтерес до мехатроніки учениця ліцею Аліна Дейнега.
За словами Ганни Карпової, доволі часто випускники ліцею, що займалися в кабінеті мехатроніки, вступають в "Дніпровську політехніку" на спеціальності, які пов'язані з електромеханікою та програмуванням.
Конструктори Fishertechnik є зменшеними копіями промислового обладнання і використовуються для навчання в коледжах Європи
НТУ "Дніпровська політехніка" — наступний етап другого маршруту. Для навчання майбутніх фахівців Інтерпайп побудував у цьому виші дві лабораторії мехатроніки. В першій студенти можуть навчатися на німецькому обладнанні Fischertechnik. В другій — на тренажерах німецької компанії FESTO, що спеціалізується на розробці навчального обладнання для шкіл і вишів по всьому світу.
Проєкт стартував у 2017 році. Його куратор Сергій Худолій згадує, що метою було не просто створити лабораторію з мехатроніки, а зробити інженерну освіту сучасною та привабливою для широкого загалу.
"Обладнання Fischertechnik — це не якісь загальноосвітні комплекси, — наголошує Сергій Худолій. — Обладнання підбиралося так, щоб навчальні моделі були максимально схожі на реальні об'єкти, що використовуються на підприємствах Інтерпайп. Це дозволяє студентам, навчаючись на "іграшці", бачити, як вона працює, а потім, під час екскурсій на підприємство, порівнювати з реальними виробничими процесами".
"Коли після 11-го класу я думав куди вступати, потрапив на екскурсію по нашому університету і саме до лабораторії механотроніки. Мені дуже сподобалось, оскільки тут багато цікавого обладнання. І я в той же день зрозумів, що це моє, — згадує студент другого курсу Данило Кольченко. — Мене цікавить робота з контролерами, мехатроніка, тобто двигуни. І я хотів би працювати з чимось подібним".
Кінцева ланка другого маршруту — робота на заводі у якості інженера. Спеціалізація з мехатроніки в "Дніпровській політехніці" існує не так давно, тому фахівців на виробництві поки що чекають. Втім, вже є й приклади успішних кар’єр фахівців, що стикалися мехатронікою.
"Моя історія з Інтерпайпом почалась із мехатроніки. У 2018 році, коли я навчався в ліцеї, нас запросили на змагання шкільних команд Interpipe Mechatronics lab", — згадує Максим Баштанник, фахівець із супроводу модуля ТОРУ (система технічного обслуговування та ремонту устаткування) Інтерпайп.
Тоді команда Максима посіла друге місце. Згодом, навчаючись на інженера-програміста в Дніпровській політехніці, він отримав запрошення на роботу в компанію. Його посада фахівця із супроводу модуля ТОРУ передбачає взаємодію між програмістами, виконавцями та замовниками і близька до мехатоніки.
Дніпровська політехніка — наступний етап другого маршруту. Для навчання майбутніх фахівців Інтерпайп побудував у цьому виші дві лабораторії мехатроніки
Масштабування проєкту: від регіону до країни
Ініціативи Інтерпайп виходять за межі корпоративної відповідальності — вони мають чітку мету: підготовку майбутніх фахівців для промисловості та відтворення реального виробничого процесу. Чи можна таке зробити в іншому регіоні чи на рівні країни? Так. Чи готові в компанії ділитися досвідом? Звичайно. Компанія готова робити стратегічний внесок у національну економіку та післявоєнне відновлення, в тому числі і на рівні освіти.