Для цього на початку повномасштабного вторгнення в компанії створили корпоративну Патронатну службу — окремий структурний підрозділ, який опікується мобілізованими, ветеранами та родинами загиблих, зниклих безвісти і полонених.
Як усе починалося
У перші дні повномасштабного вторгнення перед Патронатною службою стояло єдине завдання — оперативна закупівля амуніції для мобілізованих. Адже у березні 2022 року в дефіциті були майже всі елементи екіпірування — від шоломів до тактичних рукавичок.
«Використовуючи досвід 2014 року, ми швидко закупили своїм працівникам необхідне. Оскільки рівень забезпечення частин і потреби військових були принципово різними, пакети допомоги складали під кожну конкретну людину. Тоді й сформувалася наша ключова філософія — адресна допомога, індивідуальний підхід і супровід кожного працівника, який пішов на фронт», — розповідає Людмила Новак, директорка з комунікацій Інтерпайп і кураторка корпоративної Патронатної служби.
Кістяк Патронатної служби становлять фахівці з комунікацій. Вони стали для мобілізованих персональними кураторами, які тримали постійний зв’язок — і з військовими, і з їхніми близькими, підтримували словом і ділом, консультували, координували роботу закупівельників, логистів, юристів, медиків, психологів. А головне, постійно збирали зворотний зв’язок у військових, уважно слідкували за змінами в характері війни, забезпеченні армії, настроях і постійно добудовували й оновлювали комплекс підтримки своїх подопічних.
Медичний і юридичний патронат
Другий етап — реагування на поранення і хвороби. За кілька місяців активних бойових дій стало зрозуміло, що мобілізовані працівники потребують медичної підтримки — через поранення та хвороби. Таку допомогу налагодили на базі корпоративної поліклініки. Допомагають ліками, консультаціями, медтехнікою, адаптивним одягом, за потреби перевозять між лікарнями, комунікують із медиками, допомагають родині організувати догляд за військовими у шпиталях. Важливим напрямом також стала юридична підтримка: оформлення виплат, роз’яснення законів, підготовка документів.
На сьогодні мобілізовані Інтерпайпу, як і в перші тижні війни, отримують від роботодавця необхідну амуніцію, а також техніку, повний медичний супровід, юридичну та психологічну підтримку. А в Патронатну службу, яка стала повноцінним структурним підрозділом компанії, залучили фахівців із глибокою експертизою та досвідом служби в Силах оборони. Дмитро Зайченко — один із ветеранів, який долучився до роботи Патронатної служби після демобілізації як координатор, що курує мобілізованих.
«Я за професією шеф-кухар, — розповідає Дмитро. — На кухні понад 10 років. А з початком повномасштабного вторгнення вступив до лав Збройних сил на контракт і потрапив до механізованої бригади. Проходив службу бойовим медиком взводу. Ми перші, хто отримали Bradley [бойова машина піхоти], і перші, хто їх застосували в контрнаступі 2023 року. Мій батальйон прорвав лінію Суровікіна на Запорізькому напрямку. Потім ми працювали на Донецькому напрямку. Там я отримав численні контузії і влітку 2024 року звільнився за станом здоров’я».
Нині лише Дмитро курує близько 200 військовослужбовців. А всього в Силах оборони зараз 1070 працівників компанії.
«Часто військовим потрібна компетентна порада стосовно тактичної медицини та амуніції, ще краще — отримати елементи перевіреного надійного екіпірування, яке закуповують люди з реальним бойовим досвідом. Зараз ми видаємо гарні, шостого класу керамічні пластини. Вони полегшені. У бронежилетах, які видають у частині, комплект пластин зазвичай важить 14‑15 кілограмів, а наші — 5‑6. Така різниця дає мобільність, рятує життя. Також допомагаємо хлопцям машинами, дронами та комплектуючими до них, передаємо РЕБи, засоби зв’язку, генератори, старлінки та іншу техніку. Для закупівлі техніки залучаємо вузькопрофільних фахівців. Робимо це дуже швидко. Ось, наприклад, зараз в одного бійця зламалася коробка передач у машині. А я знаю, що він на цій машині возить БК. Я розумію, що вийшов із ладу цілий ланцюжок і десь на фронті будуть великі проблеми. Тому я передав закупівельникам, які у нас цим займаються, запит і вони знайшли коробку й купили. Тож за день-два ми будемо передавати її на фронт, щоб машина скоріше стала в роботу та продовжила робити свої справи», — каже Дмитро.
Ветерани, які працюють у Патронатній службі, глибоко залучені у взаємодію з військовими і добре розуміють їхні потреби.
«За два роки я бачив багато поранень, найчастіше — від уламків. Тому запропонував окрім керамічних плит закуповувати балістичний захист: горжети, фартухи, камербанди. Це ті речі, котрі закривають найважливіші зони, де накласти турнікет просто не вийде, і людина може стекти кров’ю за 20 секунд. Я особисто протестував на полігоні всі зразки й обрав найкращий, після цього ми закупили 200 таких комплектів, видаємо військовим», — зазначає він.
Як зізнається сам Дмитро, найбільше задоволення він отримує від того, що може бути корисним військовим і після демобілізації — підказати й допомогти.
«Людина, яку щойно мобілізували, часто розгублена. Але якщо в неї є хтось, хто зателефонує, заспокоїть і підтримає, їй значно легше, бо вона не сама. А це дуже важливо. Коли я сам служив, мені такого дуже не вистачало», — ділиться Дмитро.
Адаптація ветеранів: повернення із сенсом
Відбудовувати реінтеграцію в Інтерпайп почали наприкінці 2022 року, коли до роботи повернулися перші ветерани. Координатори Патронатної служби продовжували підтримку своїх бійців, вже демобілізованих. Оскільки кожна ситуація була дуже різна, адресний підхід зберігся. В компанії з кожним ветераном працюють індивідуально, забезпечуючи йому вже «цивільну» медичну, юридичну, психологічну та емоційну підтримку, підбираючи за необхідності нові робочі місця.
Усім цим займається Володимир Дулісов, ветеран та координатор служби, який курує адаптацію ветеранів.
«За освітою я будівельник, — розповідає Володимир. — Працював цивільним підривником, будував метро у Дніпрі. А коли мобілізувався, пішов служити сапером. У 2022‑му отримав важке поранення, за два роки звільнився зі служби. Коли дізнався, що Інтерпайп шукає ветеранів у Патронатну службу для роботи з військовими та ветеранами, такими як я сам, пішов не роздумуючи».
Нині Володимир курує програму адаптації ветеранів, наразі в компанії 189 ексвійськових — внутрішніх (тих, що пішли воювати з компанії) та зовнішніх (тих, що прийшли на роботу вже після демобілізації).
«Ми допомагаємо людям із медикаментами. Маємо свою поліклініку. В ній проходять медобстеження всі наші ветерани і військовослужбовці. У разі необхідності організовуємо лікування та реабілітацію в необхідному обсязі. Якщо здоров’я не дозволяє повернутися на довоєнне робоче місце, підбираємо нове, кожному намагаємося запропонувати посильну та гідну роботу. Водночас вирішуємо проблеми юридичного характеру, організовуємо різні заходи із сім'ями та без, щоб полегшити їхню емоційну адаптацію, щоб не залишати їх на самоті після повернення. Щоб вони відчували себе частиною нашого дружнього ком’юніті», — пояснює він.
Останній рік у компанії активно розвивається ветеранське ком’юніті, регулярно проводяться менторські групи. Аби створити умови для комфортного спілкування, роботодавець проводить регулярні івенти, де люди спілкуються та займаються чимось цікавим: ліплять горщики, рибалять, вправляються з кіньми тощо. Для розробки програми таких заходів обов’язково залучають психологів.
«Про нашу Патронатну службу ветерани знають і за межами Дніпропетровщини. Знають, як ми піклуємось і відстоюємо кожного. І для тих, хто працював тут до повномасштабного вторгнення — це звична практика, люди звикли, що компанія опікується ними. А тим, хто лише приходить до нас, спершу доводиться пояснювати, що у нас так заведено: не залишати людей сам на сам із їхніми проблемами. І це всього стосується. От зараз ми проводимо аудит інклюзивності в наших активах. Бо більшість ветеранів, які повертаються, мають проблеми зі здоров’ям, на жаль. А їм треба потрапити на робоче місце, на територію заводу, у відділ кадрів чи ще кудись. Усе це має бути в повному доступі. І зараз це також одна з моїх функцій. Зробити усе veteran friendly, щоб люди не боялися повертатися на роботу після армії», — каже Володимир.