Як за чотири роки повномасштабного вторгнення змінились потреби пересічного військовослужбовця? Чи вплинула технологізація війни на обсяг та характер зовнішньої підтримки, необхідної конкретному оборонцю? Чи досі існують складнощі з базовою тактичною амуніцією? Чи є спільні для всіх родів військ прогалини у забезпеченні? Відповіді на ці питання можна знайти, приміром, проаналізувавши роботу благодійних фондів, волонтерів та великих роботодавців, які системно підтримують своїх працівників на фронті.
Про один з таких кейсів – досвід Патронатної служби компанії "Інтерпайп" – LIGA.net розповідає у спецпроєкті. В компанії Віктора Пінчука з початку повномасштабного вторгнення до Сил оборони долучилися майже 1500 співробітників. Кожного з них роботодавець супроводжує з перших днів служби – підтримує безпосередньо співробітника та його військову частину, швидко реагуючи на зміни нагальних потреб.
Доповнювати, а не дублювати державу
Перші мобілізовані працівники в компанії з'явилися вже 24 лютого. Компанія мала досвід допомоги співробітникам у війську під час АТО та ООС, але тоді воювали одиниці, тепер – сотні. Насамперед йшлося про бронежилети, шоломи, засоби тактичної медицини, взуття та одяг.
"На старті служби найбільш гостро стояло питання спорядження. Це бронежилети, РПС, форма, шоломи. Навіть базові речі – білизна, шкарпетки. Статутні бронежилети ми отримали лише через дев'ять місяців служби", – пригадує мобілізований працівник компанії "Інтерпайп" Микита Бондаренко, який служить з зими 2022-го.
Бізнес приєднався одразу.
"Інтерпайп – великий системний бізнес. Ми мали досвід підтримки військових, досвід закупівель та логістики, пул надійних підрядників та партнерів. Тож частину амуніції закупили за кордоном, іншу частину шили, виготовляли силами українських виробників, тому змогли закрити повністю дефіцит базових речей за перші тижні. Безумовним пріоритетом для нас завжди були якість та зручність амуніції та спорядження, тому обирали найкраще на світовому ринку, а у разі виготовлення в локальних пошивних цехах суворо контролювали всі процеси. Окремо закрили потреби у тактмеді, закупивши тактичні аптечки, медичні рюкзаки та окремі найбільш дефіцитні компоненти – турнікети CAT, бандажі, кровоспинні засоби", — пригадує директорка з комунікацій компанії "Інтерпайп" та кураторка Патронатної служби Людмила Новак.
Бізнес діяв швидко. Тільки отримували необхідне – одразу передавали мобілізованим працівникам.
"Коли я мобілізувався, зі мною зв'язалися координатори Інтерпайпу і буквально через 2-3 дні привезли броню, форму і речі першої потреби безпосередньо в розташування підрозділу", – пригадує працівник Інтерпайпу, військовослужбовець батальйону безпілотних систем Микита Бондаренко.
За півтора року базове державне забезпечення військових стабілізувалось, але з’явилися нові потреби.
"Наприкінці 2023 року попит на базове індивідуальне екіпірування почав спадати. Також менше просили тактичну медицину. Для новобранців ми все ще додаємо турнікети, аптечки, бронежилети зараз передаємо полегшені, з керамічними плитами, але це вже не той критичний дефіцит, який був у 2022-му. Починаючи з 2024 року фокус змістився на технологічні речі: автівки, дрони, генератори, зв'язок. Вони закривають потреби не лише конкретного бійця, а і його підрозділу загалом. Таким чином додався ще один напрямок підтримки – через співробітників наша допомога охоплює 55 військових частин", – зазначає Людмила Новак.
За її словами, сьогодні приблизно 70% запитів – це автівки, дрони, аксесуари до дронів, генератори, антени, детектори дронів.
Анатолій Кучеренко до війни працював на одному із заводів Інтерпайпу в Нікополі. З перших днів служив в одному з батальйонів ТрО, рік тому отримав акубаротравму (ушкодження слуху) і був визнаний обмежено придатним. Попри це, він шукав спосіб бути далі корисним для війська. Тож перевівся до батальйону безпілотних систем.
"За фахом я інженер-конструктор, раніше працював оператором верстатів з ЧПК. Навесні минулого року до мене почали звертатися пілоти з проханням спроєктувати або доопрацювати деталі для дронів. Я почав допомагати у вільний від служби час. Потім компанія передала мені 3D-принтер", – розповідає військовий.
Зараз приблизно 80% його роботи – виготовлення заготовок під боєприпаси для великих дронів. "Головна перевага – швидкість. Те, що раніше чекали місяцями, зараз можемо зробити за кілька днів", – пояснює він.
"Дрони швидко застарівають, ворог змінює частоти, і техніку доводиться дооснащувати VTX-антенами, скремблерами. Але навіть тут держава почала налагоджувати постачання – раніше цього не було взагалі. Тому, якщо порівнювати з 2022 роком, різниця колосальна", – підсумовує Людмила Новак. Але додає: "Є речі, які держава взагалі не закуповує, наприклад деякі детектори дронів. Ми стаємо в чергу у виробників, викуповуємо партії одразу після надходження".
Окремий великий блок допомоги сьогодні – енергозабезпечення. Генератори та зарядні станції стали критично необхідними для підрозділів. "Півтора року тому ми видавали зарядні станції за поодинокими запитами – за перші шість місяців 2024 року видали близько 30 штук. А за другу половину 2024 року і 2025 рік – майже 700. Без них неможливо забезпечити зв'язок, роботу Starlink, зарядку рацій, дронів. Це питання не комфорту, а безпеки", – пояснює керівниця Патронатної служби Юлія Кишинська.
Система з індивідуальним підходом
В Інтерпайпі відмовилися від ідеї стандартного пакета допомоги. Кожне передання залежить від бойових завдань, місця та напрямку служби військового. За словами Юлії Кишинської, у службі є п'ять координаторів, кожен із яких супроводжує понад 200 військовослужбовців. Наразі у війську більш ніж 1200 працівників компанії, ще понад 200 повернулися після служби та продовжують працювати. Координатори перебувають з бійцями на постійному зв'язку й оперативно реагують на запити.
Частину найпоширеніших позицій компанія закуповує великими, середніми партіями та зберігає на складі, це дає можливість закривати запити протягом кількох днів. Це тактичний одяг, амуніція, балістичний захист, шоломи, окуляри, навушники, а також техніка, зокрема детектори дронів, рації, Starlink, підсилювачі зв'язку. Інші, індивідуальні запити під конкретні бойові завдання – поштучно або невеликими партіями. Якщо поштучні запити частішають, обсяг закупівель збільшують.
Всім закупівлям передує аналіз ринку, військових новинок та внутрішній контроль якості, залежно від купівлі до вибору залучають технічних фахівців або військових. Серед координаторів Патронатної служби є ветерани з бойовим досвідом, які відповідають за внутрішню експертизу.
"Всім залученим у бойових діях оборонцям ми видаємо комплект балістичного захисту – полегшені керамічні плити, кевларові горжети, камербанди, напашники. Вони не входять до стандартного забезпечення військовослужбовців, але створюють додатковий захист для оборонців. Наприклад, горжет та напашник захищають від перебиття вен та стрімкої кровотечі, яку практично неможливо зупинити в бойових умовах. Дмитро Зайченко – ветеран та координатор Патронатної служби – особисто керував відстрілом зразків балістичного захисту на полігоні. Закупили ті, що витримали розрив ручної гранати, протипіхотної міни МОН-50 та боєприпасу ВОГ", – каже керівниця Патронатної служби.
Робота зі специфічними запитами – більш складна, до таких закупівель залучають профільних експертів, консультуються з військовими та підшефними бригадами, але закривають і такі потреби.
"Один із найбільш важливих прикладів допомоги від компанії – квадроцикл. Він використовується насамперед для евакуації та вже врятував одне життя. Під час поранення нашого бійця виникла складна ситуація з евакуацією, була внутрішня кровотеча, і саме цим квадроциклом його змогли вивезти з позиції", – зазначає Микита Бондаренко.
Приклад Патронатної служби Інтерпайпу показує, що ефективна підтримка – це не разова благодійність і не "стандартний пакет", а постійна робота з людиною на всіх етапах: від перших днів мобілізації й до повернення в цивільне життя.
І саме такі екосистеми підтримки – коли бізнес, ветерани, волонтери й держава не конкурують, а доповнюють одне одного – стають одним із ключових факторів стійкості армії та країни загалом.
Військовослужбовець батальйону безпілотних систем Микита Бондаренко