Уже зараз на рівні міст створюються кейси співпраці, де виробництво безпосередньо фінансує модернізацію навчальної бази. Один із таких прикладів — Дніпро, де компанія Інтерпайп разом із місцевою владою перетворює технічну освіту на сучасну екосистему. Чи стане це моделлю для всієї країни? Чи готовий український бізнес інвестувати у кадри, як це робить Інтерпайп?
Розбираємо, як реформа освіти може змінити ринок праці та чи готова Україна до європейських підходів.
Реформа професійної освіти: як новий закон змінить підготовку робітничих кадрів
У квітні Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про професійну освіту» (№ 13107-д), який має оновити систему підготовки робітничих кадрів. Головна мета реформи — усунути розрив між навчальними програмами ПТУ та реальними потребами ринку праці.
Топ-5 змін, які передбачає законопроєкт «Про професійну освіту»:
1. Фінансова та кадрова автономія. Заклади освіти зможуть функціонувати як некомерційні підприємства. Це дасть можливість самостійно управляти коштами, затверджувати штатні розписи та відходити від тарифної сітки. Такі заклади освіти будуть отримувати кошти від своїх засновників за послуги з підготовки фахівців, а не за кошторисом, тож розподіл грошей між закладами стане більш ринковим і конкурентним.
2. Гранти на дуальну освіту. Запускаємо новий механізм фінансування дуальної освіти, щоб люди могли отримувати гранти від держави чи місцевої влади на навчання на базі підприємств — як це працює в ЄС. Для популяризації поєднання роботи з навчанням, створюємо «студентський трудовий договір».
3. Нові підходи до формування змісту освіти. Міністерство більше не буде затверджувати стандарти освіти для кожної професії. Заклади розроблятимуть освітні програми разом із бізнесом, а змінювати та затверджувати їх буде наглядова рада. Переходимо на кредитно-модульну систему, щоб простіше зараховувати результати навчання, зокрема здобуті неформально, або під час переходу до іншого закладу.
4. Менше бюрократії. Заклади отримають спрощену систему ліцензування. Скасовуємо важкий бюрократичний процес атестації закладів профосвіти. Це означає, що заклади зможуть витрачати час не на складні процедури, а на розвиток партнерства, оновлення освітніх програм та участь в міжнародних проєктах.
5. Зміна бренду професійної освіти. Замість «ПТУ», «ВПУ» та інших застарілих абревіатур, залишаємо професійні коледжі та навчальні центри. Учні стають студентами, слухачами або курсантами. І також можуть мати академічну відпустку.
Проблема назріла давно. Десятиліттями роботодавці скаржилися, що випускники ПТУ приходять на виробництво із знаннями, які давно втратили актуальність. Училища готували молодь на верстатах 60-х років, викладаючи теорію за навчальними програмами, яким понад два десятиліття. Водночас промислові підприємства все більше потребують кваліфікованих кадрів, здатних працювати на сучасному високоточному обладнанні.
Щоб розірвати цей замкнутий цикл, Міністерство освіти і науки розпочало реформу професійної освіти. Ідейним натхненником реформ став заступник міністра освіти Дмитро Завгородній.
«Зараз надвисокий попит на робітничі професії, — пояснює Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти. — Понад 85% відкритих вакансії на work.ua — спеціальності, яким можна навчитися в профтехах. Це профільні фахівці, які вміють працювати руками: будівельники, слюсарі, зварювальники тощо. Крім того, заклади профтеху готують у найбільш затребуваних для економіки фахівців: верстатників з ЧПК, машиністів тепловозів, екскаваторів та навантажувачів, сантехніків, електриків та багато інших».
У системі професійної (професійно-технічної) освіти станом на 1 жовтня 2024 року здобувають освіту 224 343 осіб, а 169 773 з них навчаються на базі 9 класів. Усього в Україні - 598 закладів профтехосвіти, а середня наповнюваність кожного — 375 осіб.
За оцінками аналітичних центрів та Державної служби зайнятості, особливо відчутний брак кадрів у галузях інженерії, будівництва, енергетики, транспорту, легкої промисловості та агросектору. У дослідженні ринку праці 2025: найбільший попит мають технічні спеціальності, але при цьому вони найменш популярні серед абітурієнтів.
Топ професій, які обирають вступники:
● Кухар, кондитер — 45,3 тис. учнів
● Водій — 38,7 тис. учнів
● Тракторист — 22,7 тис. учнів
● Автослюсар — 20,8 тис. учнів
● Електромонтер — 9,9 тис. учнів
● Кравець — 8,3 тис. учнів
● Маляр — 7,9 тис. учнів
«Популяризація робітничих професій серед молоді - це один із ключових пріоритетів нашої освітньої політик, — розповідає Дмитро Завгородній. — Ми розуміємо, що без сильної системи професійно-технічної освіти неможливо відновити економіку та побудувати сучасну, інноваційну Україну. Тому сьогодні держава цілеспрямовано змінює ставлення до технічних спеціальностей. Ми створюємо сучасні умови для навчання: закуповуємо обладнання, оновлюємо майстерні, облаштовуємо комфортні гуртожитки. Більше того, розробили єдиний крутий дизайн для всіх оновлених профтехів, щоб навчатися було не тільки корисно, а й приємно».
Каже, загалом у профтехосвіту в 2024 році вкладено понад 16 млрд грн. Окрім оновлення підходів до навчання, відбувається і модернізація матеріально-технічної бази. На сьогодні модернізовано 120 закладів професійної освіти по всій країні. Уряд запустив проєкт «100 майстерень», на який у 2024 році виділено 549 млн грн. Це дозволило створити сучасні навчальні майстерні у 88 закладах ПТО, де студенти працюють на актуальному обладнанні.
«І 2 травня 2025 року Кабмін розподілив 525 млн грн субвенції між 89 закладами освіти на оновлення майстерень, лабораторій, — додає заступник міністра освіти. — Цього року, серед переможців, є 30 фахових коледжів, включно з медичними та педагогічними. Додатково залучено 386,7 млн грн співфінансування з місцевих бюджетів, власних надходжень закладів та бізнесу. Найближчим часом там почнуть оновлювати майстерні, закуповувати обладнання, робити ремонти. Це будуть майстерні та лабораторії, де працюють сучасні трактори, дрони, верстати. Це сучасні простори, де працюють з деревом чи металом. Це те, що змінює не лише приміщення — а ставлення до професійної освіти».
Одним із ключових пунктів законопроєкту є впровадження дуальної освіти. Студенти матимуть змогу не лише освоювати теорію, а й проходити практику безпосередньо на виробництві, отримуючи за це оплату.
«Важливо, що у цих оновлених майстернях можуть навчатись не лише випускники 9-х класів, а й дорослі. Це критично важливо для ветеранів і переселенців, які можуть здобути нову професію всього за 3−6 місяців», — пояснює Дмитро Завгородній.
Ключовий елемент реформи — посилення взаємодії між ПТО та бізнесом. Законопроєкт підтримує дуальну освіту, передбачає гранти для студентів, які поєднують навчання з роботою, та дає закладам можливість формувати програми спільно з підприємствами.
«Бізнес в Україні вже активно долучається до реформи, і це дуже тішить. Компанії зрозуміли: якщо хочеш мати кваліфікованих спеціалістів — їх потрібно готувати. Вже підписано понад 20 меморандумів, і студенти працюють над реальними проєктами ще під час навчання».
Як бізнес створює нову систему підготовки кадрів: кейс у Дніпрі
У 2019 році компанія Інтерпайп підтримала ініціативу народного депутата Дмитра Кисилевського і разом із міською владою почала модернізацію системи технічної освіти у Дніпрі. В її основі - принцип освітніх «маршрутів», якими дитина може пройти від цікавості до певного предмету в школі до затребуваної професії в дорослому житті. Зараз таких маршрутів є два. Перший проведе дитину від інтересу до уроків технологій в школі до професії оператора верстатів з ЧПК. Другий — від зацікавлення фізикою і інформатикою до професії інженера-мехатроніка.
«Українська промисловість зараз відчуває величезний брак кадрів. Цю проблему вже не вирішити виключно посиленням найму. Потрібні умови, за яких дитина ще під час навчання в школі свідомо обере професію, яка дозволить їй бути успішною і потрібна країні. Маємо зробити кваліфіковані робітничі і інженерні спеціальності модними і бажаними для дитини і її батьків. Так, шлях до оператора верстатів з ЧПУ починається з уроків технологій в школах — в нових кабінетах праці з сучасним обладнанням. Далі — профтех. Не той, який схожий на тюрму, а сучасний, з новими верстатами, гарними їдальнями, актуальними навчальними програмами. І постійний зв’язок з роботодавцями, які під час навчання в школі і в профтесі здійснюють заходи профорієнтації. А після навчання отримають готового фахівця під свій тип виробництва. Аналогічний маршрут для інженерів. Він включає шкільні лабораторії мехатроніки, систему змагань і профорієнтації, і продовжується в „Дніпровській політехніці“. Досвід Дніпра має перспективи масштабування по всій країні», — розповідає Дмитро Кисилевський, народний депутат.
Сучасні кабінети праці Інтерпайп разом з міською владою Дніпра відкрили вже в 7 школах міста. Ключовим етапом цього маршруту стало створення у 2024 році Майстерні верстатників на базі ПТУ № 2. Також у співпраці мерії Дніпра і Інтерпайпа створені 6 лабораторій мехатроніки в школах і дві - в «Дніпровській політехніці».
«Наш заклад має 104-річну історію. Ще у 1920 році підприємство стало ініціатором створення ремісничого училища для підготовки фахівців. Це було частиною загальної моделі технічної освіти, де заводи створювали власні навчальні бази для формування кадрів», — розповідає Інеса Мазур, директорка ПТУ № 2 м. Дніпра, де понад століття готує токарів, фрезерувальників і слюсарів.
Проте після розпаду СРСР у 90-ті фінансування припинилося, і училище боролося за виживання — матеріальна база застаріла, а співпраця з підприємствами стала мінімальною.
Партнерство почали відновлювати на початку 2000-х, а минулого літа компанія ухвалила стратегічне рішення — модернізувати навчальну базу училища та закупити обладнання. В рамках проєкту міська влада профінансувала ремонт приміщень, а Інтерпайп закупив сучасні верстати — повні копії тих, що стоять у виробничих цехах компанії.
«У нас була ліцензія на спеціальність „Оператор ЧПУ“, але через відсутність сучасних верстатів ми припинили її викладати. Після аналізу потреб підприємства ми вирішили відновити цей напрямок і вибрали два ключових верстати — токарний та фрезерний. Додатково створили комп’ютерний клас із ліцензійним програмним забезпеченням для симуляції роботи на верстатах», — розповідає пані Мазур.
Спільно з «Дніпровською політехнікою» бізнес адаптував навчальні програми під реальні умови роботи, а викладачі училища пройшли підготовку для роботи з новим обладнанням.
Новина про оновлену майстерню швидко розлетілась містом. Випускники 9 класів неабияк зацікавились можливістю здобути нову професію «Оператора верстатів із програмних керуванням». Серед них Антон Куцугуб. Хлопець одним із перших вступив на цей напрям.
«Це нова спеціальність, — пояснює Антон. — На неї великий попит і гарні зарплати. Я вже все продумав: мені подобається працювати з технікою і я добре розуміюсь на компютерах, тому, проблем з роботою не буде. Влаштуюсь в Інтерпайп, а за два-три роки начальником цеха стану».
Майстерня верстатників здатна підготувати 150 затребуваних фахівців з учнів. Ще 120 робітників різного віку можуть пройти курси підвищення кваліфікації за прискореною програмою.
«Сьогодні 23 студенти одночасно навчаються та працюють на підприємстві, — розповідає Інеса Мазур, директорка ПТУ № 2. - Завод фінансує їхнє навчання, а ми забезпечуємо онлайн-уроки та практику. Для студентів дуальної форми створили „зелений коридор“ — вони працюють на заводі, але з 12:00 до 15:00 звільняються для онлайн-занять. У них три дні теоретичного навчання та два дні практики».
Оновлення навчальної бази та впровадження дуальної освіти дали ПТУ № 2 нові можливості для залучення студентів, а бізнесу — додаткову можливість залучати молодь. «Робота з профтехом і в цілому з технічною освітою — для Інтерпайп це не разовий проєкт, а система. Ми не зупинили цей напрямок під час війни і продовжуємо інвестувати. Наразі триває ремонт в кабінетах праці, також разом з містом готуємо до відкриття ще дві лабораторії в ПТУ№ 2. В найближчій перспективі на сучасному обладнанні і за сучасними програмами, які відповідають потребам виробництва, будуть навчати токарів та електромонтерів. Наш досвід — позитивний і ми готові ним ділитися», — розповідає директорка з комунікацій Інтерпайп Людмила Новак.
Дніпровський кейс Інтерпайпу показує, що зміни можливі. Взаємодія бізнесу, освіти та місцевої влади може стати ефективною альтернативою традиційній моделі підготовки кадрів. І якщо такі проєкти стануть не поодинокими ініціативами, а загальнодержавною практикою, українська система професійної освіти зможе нарешті вийти на рівень, який відповідає реальним запитам економіки.
Як виглядає професійно-технічна освіта в Європі?
«Професійна освіта = конкурентний ринок праці. Європейські країни вже давно зрозуміли важливість професійної освіти. У Швейцарії, Фінляндії, Німеччині молодь навчається у профтехах, одразу працевлаштовується і цим розвиває економіку. В Україні ж ситуація інша — вакансій багато, а кваліфікованих спеціалістів не вистачає. І ми це змінюємо», — каже Дмитро Завгородній.
За його словами, європейські країни давно побудували ефективні моделі підготовки робітничих кадрів. В основі - та сама дуальна освіта, яка дає студентам не лише теоретичні знання, а й практику на підприємстві. Найбільш показовий приклад — Німеччина, де половина випускників шкіл обирає ПТО.
Тут система чітко структурована: студенти проходять навчання у Berufsschule (профшколі) та одночасно працюють на виробництві. Держава, навчальний заклад і компанія укладають тристоронній контракт, а після випуску молоді фахівці мають диплом і 2−3 роки робочого досвіду. Підліток у 16 вже може отримати контракт із BMW або Siemens — і це не виняток, а поширена практика.
Швейцарія теж робить ставку на професійне навчання: понад 60% школярів після 9 класу обирають ПТО. Тут існують професійні школи та вищі спеціалізовані заклади, які дають можливість продовжити освіту в університеті прикладних наук або класичному виші.
Фінляндія пропонує випускникам базової школи два варіанти — ліцей або професійне училище (ammatillinen oppilaitos). Тут створені сучасні майстерні, цифрові лабораторії, обладнані навчальні класи. Програми тривають 2−3 роки, обов’язково включають практику на підприємстві, а після випуску можна одразу піти на роботу або продовжити освіту у виші.
У Данії система професійної освіти побудована навколо трьох типів закладів: професійні школи, академії вищої професійної освіти та коледжі. Особливістю є інтеграція проєктного навчання, менторства та підприємницьких модулів навіть у технічних спеціальностях. Молодь тут мотивують відкривати власну справу ще під час навчання.
Спільне у всіх цих країнах — гнучкість і простота структури. Немає складної багаторівневої системи, як в Україні. Освіта адаптована до потреб ринку, інтегрована з бізнесом, а учні з першого дня навчаються в реальних умовах. Україна, рухаючись у напрямку європейської моделі, має всі шанси на успіх, проте вирішальним фактором стане якість реалізації реформи.