Бізнес, на відміну від влади, завчасно підготувався до проблем із світлом. ЕП провела опитування компаній з різних сфер, яке підтвердило: вони не зупиняли роботу завдяки завчасно придбаним генераторам або іншим джерелам безперебійного живлення.
Проте це не означає, що нічого не відбувається. Дочитавши до кінця, уважний читач помітить схожість у відповідях абсолютно різних бізнесів. Це і про якість пального для генераторів, і про їх вартість, і про зростання витрат на пальне, і про складнощі обслуговування. Тобто про гроші.
Чи щирі слова тих, хто каже, що всі ці видатки вони не закладають у вартість своїх товарів та послуг? Можливо. Поки що. Адже займатися підприємницькою діяльністю собі в збиток можна, але лише протягом певного часу.
Хай навіть мова йде про підтримку населення, яке, як і бізнес, вимушено шукає альтернативні джерела живлення, аби просто жити, зрештою перед підприємцями постане простий вибір: перекласти всі витрати на споживача або згинути самому. Що обере бізнес, можна буде дізнатися невдовзі в матеріалі ЕП.
ТРЦ
У бізнес-центрах, торгових та логістичних центрах під управлінням Dragon Capital Property Management (ТРЦ Victoria Gardens (Львів), столичних ТРЦ Victoria Gardens (раніше "Караван Outlet"), Piramida, "Аладдін", Smart Plaza Obolon) встановлені 54 дизельні генератори сумарною потужністю 22 МВт. Є і сонячні електростанції потужністю 3 МВт і джерела безперебійного живлення (ДБЖ).
Цього вистачає для забезпечення резервним живленням критичної інфраструктури згаданих комплексів, а на деяких об'єктах – 100% електроспоживання.
У ТРЦ Lavina кажуть, що забезпечують роботу завдяки власній сонячній електростанції. "Для безперервної роботи ТРЦ також використовує потужні генератори, а за потреби – імпортну електроенергію. У весняно-літній період сонячна генерація дозволить повністю покривати потреби ТРЦ в електроенергії", – додали в Lavina.
"Значне зростання витрат на пальне та сервіс генераторів, складність логістики, якість пального, підвищене навантаження на обладнання, яке не проєктувалося для роботи по 10-15 і більше годин на добу, необхідність ручного керування частиною процесів. Собівартість експлуатації об'єктів суттєво зросла, передусім – через витрати на пальне, техобслуговування та додатковий персонал", – перелічує проблеми директор з Facility Management Dragon Capital Property Management Олександр Шморгун.
Він попереджає, що збереження поточного рівня відключень електроенергії призведе до того, що інвестиції спрямовуватимуться не на розвиток, а на підтримку життєздатності об'єктів.
"Це означає фактичний перехід багатьох об'єктів у режим автономної роботи. У таких умовах не всі об'єкти зможуть працювати повноцінно. Можливе скорочення годин роботи або консервація частини площ. Ключовими факторами стануть доступ до пального і технічний ресурс генераторів. Ми готуємося до такого сценарію", – додав Шморгун.
Ритейл
У торгових центрах мережі "Епіцентр" встановлені дизельні генератори потужністю 200-1000 кВт. Менші об'єкти і центри видачі замовлень обладнані генераторами потужністю до 100 кВт. З 2025 року компанія реалізує проєкт з впровадження газопоршневих електростанцій потужністю 1,2-4,5 МВт.
У мережі "Сільпо" відповіли, що всі супермаркети обладнані генераторами, мають достатні запаси товарів, а постачання продуктів відбувається в звичному режимі. "Графік роботи магазинів незмінний, проте через низьку температуру і часткові блекаути обладнання в окремих супермаркетах часом виходить з ладу. У таких випадках можливі тимчасові перебої в наданні сервісу", – додали в "Сільпо".
"Наявних генераторів вистачає, проте, враховуючи інтенсивність використання, обладнання з часом потребує оновлення та ремонту", – кажуть у мережі мультимаркетів "Аврора".
У мережі АТБ відповіли, що справляються завдяки дизельним генераторам. З їх допомогою планують працювати у випадку тривалих вимкнень світла. Відповідь від Novus на момент виходу публікації не надходила.
"Узимку в генераторах відбувається парафінізація дизельного пального, утворюється конденсат, що призводить до появи вологи в баку і потрапляння води в паливну систему. Часті запуски створюють критичні навантаження на ключові вузли, що спричиняє поломки і вимагає планових техоглядів", – каже операційний директор "Епіцентру" Максим Шеремет.
"Епіцентр" встановив 11 сонячних електростанцій загальною потужністю 15 МВт. Влітку ними можна замістити до 30% споживання електроенергії, узимку – 5-10%.
"Відключення електроенергії призводять до зростання операційних витрат, насамперед на пальне та обслуговування резервних систем", – констатує Шеремет.
Харчування
Понад 95% закладів McDonald's в Україні оснащені генераторами. Їх потужності достатньо для обслуговування відвідувачів і виконання доставки.
"Як і всі, ми стикаємося з викликами: тимчасовою відсутністю водопостачання в окремих ресторанах чи несправністю генераторів через морози. У таких випадках заклад тимчасово припиняє обслуговування гостей, а наші команди працюють над тим, щоб якнайшвидше відновити роботу", – відповіли в компанії.
Напередодні ЕП писала про роботу трьох столичних закладів харчування.
Товари для тварин
Мережа MasterZoo налічує понад 200 зоомаркетів і 17 грумінг-салонів у 38 містах. 100% локацій забезпечені альтернативними джерелами живлення: генераторами, EcoFlow та інверторами.
"На жаль, ресурс кожного окремого рішення обмежений і не завжди покриває тривалі відключення. Коли почалися вимкнення тривалістю понад 20 годин, мережа додатково інвестувала в забезпечення найбільш трафікових зоомаркетів кількома альтернативними джерелами живлення", – відповіли там.
У компанії відзначають взаємну підтримку між бізнесами. Під час повних блекаутів вони заряджають EcoFlow в партнерів, які працюють від генераторів, і таким чином продовжують роботу зоомаркетів. "Така кооперація стала частиною нової бізнес-реальності в Україні, де стійкість формується через людяність і взаємну підтримку", – підсумовують у компанії.
Здоров'я та краса
З 2022 року медична мережа "Добробут" обладнала свої центри генераторами та резервними системами живлення для підтримки роботи критично важливого обладнання, операційних, реанімацій, лабораторій і стаціонарів навіть під час тривалих знеструмлень.
На встановлення генераторів у 14 медцентрах мережа "Лікую" витратила 800 тис. грн. "Генератор коштує 50-70 тисяч гривень залежно від потужності та потреб конкретного центру. Окремо інвестували в системи безперервного живлення для холодильників з вакцинами та в резервні рішення для двох лабораторій, щоб аналізи коректно виконувалися навіть у разі аварійного відключення", – каже співзасновник мережі Володимир Гаврилей.
Усі салони краси Maija і "Посольство краси та здоров'я" оснащені генераторами. Керівний партнер та директорка цих мереж Анна Сердюк як альтернативу розглядала інверторні батареї, але професійні фени споживають 2,5-4,4 кВт, тож від цієї ідеї відмовилися.
"У деяких салонах світло відсутнє по 10-15 годин. Кожні 100 мотогодин треба робити ТО, міняти мастило. У деяких салонах генератори стаціонарні, а в деяких дівчатам треба їх вивозити. Заправляти доводиться майже щодня. Підняти двадцятилітрову каністру – це не фен підняти. А от коли нема води чи опалення одночасно з відсутністю світла – це жерсть", – розповідає Сердюк.
За її словами, під час вимкнень електроенергії в працівників мережі зʼявилися додаткові функції: купівля і доставка пального на локації, заливка в генератори, їх контроль та проходження ТО, ведення журналів роботи.
Головна медична директорка "Добробуту" Олександра Машкевич підтверджує: робота генераторів – це додаткове навантаження, адже зростають витрати на пальне, обслуговування та логістику.
"Якщо за планових відключень витрати на обслуговування та заправку генераторів можна було порівняти з умовною "другою комуналкою", то зараз це вдвічі, а то й утричі більші суми. За грудень витрати на пальне становили 250-300 тисяч гривень. У січні очікуємо, що ця цифра зросте удвічі", – каже співзасновниця мережі "Лікую" Євгенія Білобородова.
За словами Машкевич, "Добробут" уже працює в режимі готовності до тривалих відключень: пріоритезує критичні послуги, забезпечує цілодобову роботу ключових центрів, готує резервні сценарії для різних ситуацій. Білобородова додає: робота фактично в автономному режимі означає різке зростання витрат, зношування обладнання і колосальне навантаження.
"Чотири роки війни ми міцно трималися, зараз – на грані виживання. Рахуємо все, моделюємо ситуації і, скоріш за все, будемо ухвалювати неприємні для всіх рішення", – каже Сердюк.
Фарма
Потужності виробника ліків "Лубнифарм" підтримують чотири великі генератори, але з їх допомогою компанія не може працювати безперервно. "Робота генератора повʼязана з температурою, ще й якість дизпального така собі, треба, щоб воно не перемерзало. Окрема проблема – обслуговування, на спеціалістів зараз великі черги", – кажуть у компанії.
92-95% аптек мережі "911" забезпечені генераторами. Кількість її точок продажу сягає 1 800, тож резервне живлення коштує недешево. "Забезпечувати генератори дуже дорого, для нашої мережі пальне та обслуговування – це 430 тисяч доларів на місяць", – розповідають у компанії.
У компанії "Лубнифарм" кажуть, що ціни на свою продукцію не піднімали, але її собівартість зросла.
"Щоразу стає гірше і гірше, тому що буде завтра, сказати складно. Якщо в аптеці тиждень не буде світла і тепла – спеціальне обладнання не витримає. З іншого боку, температурні режими для ліків складніше підтримувати влітку, зараз із цим легше. Апокаліптичний сценарій можливий, коли світла не буде тижнями", – говорять у 911.
АЗС
Ті, хто забезпечують пальним генератори, точно подбали про джерела живлення для власної безперебійної роботи. Ключові АЗС теж працюють за допомогою генераторів.
"Усі АЗК Ukrnafta обладнані резервними джерелами живлення – генераторами, що дозволяє забезпечувати безперебійну роботу об'єктів: продаж пального, функціонування магазинів. На більшості станцій встановлені резервні генератори, які підсилюють енергозабезпечення залежно від навантаження", – розповіли в державній компанії.
"Через складні погодні умови та велике навантаження на обладнання ми залучаємо додаткові підрядні бригади для обслуговування, щоб мінімізувати ризики зупинок роботи. У низці регіонів заправки змушені працювати на генераторах більшу частину доби, що збільшує операційні витрати. Однак ми не плануємо підвищувати ціни у зв'язку з роботою на генераторах", – кажуть у групі компаній UPG.
У мережі ОККО підтверджують: використання генераторів впливає на операційні витрати, але компанія докладає зусиль, щоб мінімізувати вплив цих факторів на вартість товарів і послуг.
"Серед основних труднощів – типові для тривалої роботи в умовах знеструмлень: технічне обслуговування та ремонт генераторів, а також необхідність оперативного підсилення окремих об'єктів додатковими потужностями. На станціях з підвищеним потоком клієнтів потреба в енергії зростає, відповідно встановлюються додаткові генератори", – кажуть в Ukrnafta.
Там додали, що з урахуванням ситуації в енергосистемі компанія вимушено оптимізувала енергоспоживання: зменшила рівень освітлення на АЗК та обмежила використання енергоємного обладнання.
Телеком
У мобільному операторі Vodafone кажуть, що в січні середня тривалість знеструмлень зросла в три-чотири рази. Якщо в першій половині грудня фіксувалися відключення тривалістю близько чотирьох годин, то в січні цей показник сягає 12-16 год. на добу, а на деяких адресах – понад добу.
"В окремих регіонах знеструмлення суттєві, водночас мережа працює завдяки резервному живленню. Наразі тимчасово недоступні менше 12% базових станцій.
Компанія робить усе можливе, щоб зберегти зв'язок для максимальної кількості абонентів. Усі технічні команди працюють у надзвичайно складних умовах, цілодобово реагуючи на будь-які нештатні ситуації", – розповіли в "Київстарі".
Наразі 70% мережі цього оператора працюють у штатному режимі, 19% базових станцій забезпечують зв'язок завдяки автономному живленню (акумуляторам та генераторам), а загальна доступність мережі зберігається на рівні 88,5%.
"Порівняно з груднем сталість роботи мережі столиці суттєво зросла, адже вдалося значно збільшити кількість додаткових генераторів – як партнерських, так і власних стаціонарних. Завдяки цьому в період найтриваліших вимкнень доступність мережі не опускалася нижче 78% у Києві і 75% в області.
Щодо інтернету для дому – усі ключові технічні майданчики мережі GPON повністю синхронізовані з графіками відключень. Тобто вони працюють від автономних джерел рівно стільки, скільки відсутнє централізоване живлення", – повідомили у Vodafone.
"Тривалі блекаути напряму впливають на операційну модель. Зростає частка витрат на пальне, логістику та обслуговування резервних систем, а також прискорюється зношення обладнання. В умовах нестабільних графіків відключень ці витрати складніше прогнозувати, тому ми закладаємо їх у планування як постійний фактор, а не тимчасове відхилення", – розповіли в Lifecell.
Мобільні оператори теж стикаються з випадками замерзання паливних систем, що потребує негайного виїзду аварійних бригад. "Відповідно, зросли витрати на пальне, логістику й обслуговування, а отже, підвищилася вартість обслуговування мережі", – констатують у Vodafone.
Фінансові послуги
Банки мають чималі фінансові ресурси, тож вони готові до енергетичних проблем.
"Усі відділення обладнані генераторами та альтернативними каналами зв'язку, а в частині з них додатково встановлені інвертори для максимально плавного переходу на резервне живлення. Запаси пального регулярно та оперативно поповнюються, що дозволяє забезпечувати стабільну роботу навіть під час тривалих відключень", – розповіли в ПУМБ.
Понад половину відділень Приватбанку можуть працювати під час блекауту. Усі чергові відділення Power Banking мережі забезпечені генераторами та резервним зв'язком. Витрати на підтримання безперервності роботи відділень Power Banking становлять 300 млн грн на рік.
Крім стаціонарної мережі, в Ощадбанку працюють десять мобільних автономних відділень. Вони можуть розгортатися в прифронтових громадах, що тривалий час залишаються без електропостачання та зв'язку, і надавати базові банківські послуги, зокрема доступ до готівки.
"У разі тривалих відключень електроенергії можливі короткострокові перерви в роботі окремих банкоматів до моменту підключення альтернативних джерел живлення або відновлення зв'язку. Загалом ситуація контрольована. Банк не фіксує ажіотажного попиту на готівку", – зазначають в "ОТП банку".
Там додають: будь-який бізнес в Україні має додаткові витрати. Ідеться насамперед про витрати на пальне для альтернативних джерел живлення, технічне обслуговування обладнання, логістику, сервісну підтримку та забезпечення безперебійного зв'язку.
"Використання альтернативних джерел живлення призводить до певних проблем, серед яких – зростання операційних витрат. Ощадбанк тут – не виняток. Водночас тарифи для клієнтів у зв'язку з вимушеною роботою в умовах блекаутів не переглядаються", – кажуть в Ощадбанку.
Пошта
"Нова пошта" з 2022 року впроваджує програму енергонезалежності: всі відділення оснащені генераторами та Starlink, поштомати – сонячними панелями та батареями підвищеної ємності, термінали й депо – газово-когенераційними установками та сонячними електростанціями.
"У нас понад 2 тисячі генераторів і в нас побудована система відстеження їх роботи та заправки. Чи працює система ідеально? Точно ні. Ці генератори не розраховані на весь день роботи, особливо в такі морози. Вони часто виходять з ладу і ми налагодили їх ремонт і заміну", – ділиться голова "Укрпошти" Ігор Смілянський.
"На сьогодні газифіковано п'ять терміналів, у планах на поточний рік газифікувати ще п'ять. Також створено власну паливно-енергетичну компанію Nova Energy, яка забезпечує близько 70% потреб групи NOVA в енергоресурсах", – додають в "Нова пошта".
Смілянський підтверджує зростання собівартості послуг оператора, але точні цифри готовий озвучити лише в кінці січня.
"Додає складності те, що ми компанія з державною участю, відповідно, не можемо залучати майстрів для ремонту чи купляти генератори за прямими договорами. Як показує досвід, світла та електрики всі хочуть сьогодні, а розбір польотів, за якою ціною що купувалося в січні, буде в травні", – додає керівник "Укрпошти".
Голова "Укрпошти" переконує, що компанія працюватиме доти, доки це фізично можливо: "Зробили запас пального, генераторів, засобів зв'язку (модемів 4G, старлінків), булер'янів (піч тривалого горіння – ЕП), особливо за межами великих міст, а далі будемо діяти за ситуацією".
Трубна продукція
Перелічені компанії працюють завдяки генераторам та іншим альтернативним джерелам електроенергії. Проте є ті, кому жоден генератор не допоможе. Мова про великі підприємства, для функціонування яких потрібне таке ж велике живлення.
"Інтерпайп" вивчав питання щодо можливих альтернативних джерел електроенергії і дійшов висновку, що мобільні генератори не підходять для наших промислових активів та їх режимів роботи. Таким способом можуть вирішувати свої проблеми дрібні та середні підприємства. Тому змушені залишатися на існуючій схемі постачання електроенергії і повністю залежати від стану енергосистеми України та від стану мереж "Укренерго", – повідомили в компанії.
Можливість працювати "Інтерпайпу" дає норма, яка каже, що "Укренерго" не застосовує до промислових споживачів графіки, коли обсяг імпорту в їх структурі споживання становить щонайменше 60%. Щоправда, ця норма не застосовується, якщо за вказівкою диспетчера "Укренерго" запроваджуються спеціальні графіки аварійних відключень з метою захисту критичної інфраструктури.
Ще один фактор, який вплине на діяльність компанії, – підвищення закупівельних цін на закордонну електроенергію. Якщо вони будуть надто високими, то купувати 60% електроенергії стане невигідно і це позначиться на вартості продукції заводу.