Евакуація родин з Нікополя, ремонт пошкодженого житла, патронат над мобілізованими і повернення ветеранів на робоче місце
Допомога в прифронтовому місті вимірюється не деклараціями, а строками: чи вставлять розбиті вікна до холодів, чи є куди відправити дітей на літо. І ще тим, чи приходить вона адресно — до конкретної людини з конкретною потребою, а не однаковим набором для всіх.
У Нікополі, за кілька кілометрів від окупованої Запорізької АЕС, розташований один із заводів Інтерпайп — української промислової компанії, яка виробляє сталеві труби та залізничні колеса і має підприємства ще в Дніпрі та Самарі. Місто живе під постійними обстрілами, і головним своїм рішенням за час повномасштабного вторгнення в компанії називають максимальну підтримку працівників.
Тримати
Причина не виїжджати з Нікополя
Масовані обстріли міста з артилерії почалися влітку 2022 року. Тоді багато працівників заводу шукали варіанти евакуації родин, і компанія організувала виїзд жінок та дітей до одного із санаторіїв у безпечнішому районі Дніпропетровщини. Тим, хто залишився в місті, щомісяця видавати сертифікат на 1000 гривень до продуктового супермаркету.
З 2022 року компанія допомагає працівникам у Дніпрі, Нікополі та Самарі ремонтувати пошкоджене обстрілами житло: компенсує встановлення вікон, ремонт даху та інші пошкодження швидше, ніж надходять державні виплати. Якщо житло відремонтувати неможливо — допомагає оплачувати оренду.
Окремий напрям — родини з дітьми. Цього року 700 дітей працівників відпочили в таборі в Карпатах, більшу частину витрат узяла на себе компанія.
«Мої три сини цього року вперше побували в таборі, дуже сподобалось. Для мене, як мами, було важливо, що хлопці змогли виїхати з Нікополя і спокійно відпочити, побули серед дітей, бо в Нікополі все навчання онлайн і однокласників вони можуть бачити тільки через екран», - Світлана Нємченко, працівниця нікопольського заводу Інтерпайп.
Підтримувати
Підтримка військових і ветеранів
Поруч із захисниками
З перших днів повномасштабного вторгнення в компанії запрацювала патронатна служба, яка спиралася на досвід підтримки мобілізованих працівників під час АТО. Роботу з кожним налагодили адресно: видавали не готові набори, а те, що потрібно конкретній людині, враховуючи, де і ким вона служить. Спершу це були базові речі — одяг, взуття, бронежилети та каски, зараз серед основних запитів — техніка.
За час повномасштабного вторгнення мобілізували понад 1350 працівників Інтерпайп. Сьогодні під патронатом служби не лише мобілізовані, а й поранені, родини загиблих і зниклих безвісти та ветерани.
Підтримка ветеранів
З 2023 року в компанії діє політика реінтеграції ветеранів. Людина, яка повертається з фронту, не виходить на роботу одразу після демобілізації: шлях починається з розширеного медичного огляду та лікування в корпоративній поліклініці, за потреби — з реабілітації в Центрі підтримки ветеранів, який створила компанія. Окремо з ветеранами працює юрист, який консультує щодо оформлення документів, зокрема для державних виплат.
Щовихідних ветерани з сім'ями виїжджають на заходи, які організовують психологи: катання на конях, риболовля, чайна церемонія чи майстер-клас за містом — на них ветерани заново вчаться комунікувати. Розвиває компанія і ветеранський спорт.
Головний етап — повернення на роботу. Якщо ветеран не може стати на своє попереднє робоче місце, для нього підбирають інше з огляду на досвід та кар'єрні плани, а за потреби він проходить навчання коштом компанії. Нерідко ветерани стають лінійними керівниками чи інженерами.
Так сталося з Вадимом Білим. До війни він працював оператором верстатів з ЧПК на виробництві залізничних коліс Інтерпайп у Дніпрі, а в березні 2022 року слідом за братом, з яким працював на одній дільниці, пішов до війська. Восени минулого року дістав складне осколкове поранення голови, і після лікування та реабілітації повернутися за верстат уже не міг — тож йому запропонували роботу бригадира на тій самій дільниці.
«За нашими підрахунками, двоє з трьох чоловіків у майбутньому матимуть бойовий досвід, тому ми не чекаємо закінчення війни і вже зараз вибудовуємо шлях, який дозволяє людині не тільки фізично повернутися з війни, а реінтегруватися в цивільне життя. Вже зараз політика реінтеграції — це повністю працюючий механізм», - Людмила Новак, директорка з комунікацій, кураторка напряму.
Розвивати
Майбутнє для молоді
Попри війну Інтерпайп не згорнув соціальні програми і разом з партнерами розвиває систему технічної освіти в Дніпрі. Зараз є два освітні маршрути, які ведуть дитину на завод. Перший починається з кабінету праці в школі, де на уроках технологій дитина знайомиться з верстатами, і продовжується в професійному коледжі, де підліток може отримати професію токаря, оператора верстатів з ЧПК чи електромонтера. Другий починається в шкільній лабораторії мехатроніки, а далі на дитину, яка нею зацікавилась, чекає вища інженерна освіта в НТУ "Дніпровська політехніка".
Майбутні фахівці
Обидва маршрути закінчуються першим робочим місцем на заводі.
Щоб система працювала, компанія разом з міською владою Дніпра побудувала навчальні локації — кабінети праці, лабораторії мехатроніки, майстерні в коледжі — і додала змагання, профорієнтаційні табори та екскурсії на виробництво. Система охоплює понад 15 тисяч дітей і підлітків.
Дієслово на наступний рік
Курс незмінний
Дієслово на наступний рік незалежності для Інтерпайп не зміниться: у компанії кажуть, що і далі будуть тримати, підтримувати та допомагати.
Війна перевіряє не окремих людей, а зв'язки між ними. Держава робить своє, громада — своє, бізнес — своє, і саме на перетині цих зусиль виникає те, що дозволяє прифронтовому місту не спорожніти. Допомога тут не благодійність, а спосіб утримати спільноту цілою. Поки ці зв'язки не рвуться, країна має ресурс, який неможливо знищити обстрілами.
