Згідно з дослідженням міжнародної консалтингової компанії з управління персоналом Korn Ferry, п’ять із десяти ветеранів не продовжують працювати у своїх колишніх компаніях після демобілізації, а кожен третій з тих, які повернулися до роботодавця, звільняється протягом перших кількох місяців. З кожним роком адаптація ветеранів стає складнішою, говорять експерти.
За даними кадрового порталу GRC, реінтеграцію військових у професійне життя здійснюють лише 30% роботодавців. На цьому тлі частка ветеранів, які повертаються і залишаються працювати в «Інтерпайпі» бізнесмена Віктора Пінчука, суттєво вища, ніж у наведеному дослідженні.
«За підсумками 2025-го у компанію повернулися працювати 48 людей – це близько 75% від загальної кількості працівників, які демобілізувалися торік», – говорить Людмила Новак, директорка з комунікацій Interpipe. Як компанія цього досягла?
Запуск корпоративної ветеранської програми
Логіка програм в «Інтерпайпі» виростає з усвідомлення нової реальності ринку праці. «За внутрішньою статистикою, двоє з трьох працівників наших заводів – чоловіки. Очевидно, що значна частина з них матиме бойовий досвід і стане ветеранами. Тому вміння працювати з оборонцями – не соціальна ініціатива, а умова життєздатності бізнесу. Ті, хто цього не врахує, стикнуться з дефіцитом кадрів, який неможливо закрити звичними інструментами найму, особливо в промисловості», - каже Людмила Новак, директорка з комунікацій «Інтерпайпу».
Прототип ветеранської політики в «Інтерпайпі» сформували після початку російської агресії у 2014-му. Компанія адресно підтримувала мобілізованих працівників під час служби і продовжила роботу з ними після повернення на робочі місця.
«Першу версію програми ми запустили у 2015-му. Тоді вона охоплювала базову медичну допомогу в корпоративній поліклініці та короткострокову психологічну підтримку, – розповідає директорка з комунікацій. – Після 2022-го ми почали діяти системно, і сьогодні програма включає комплексний медичний супровід і фізичну реабілітацію, підтримку психоемоційного стану ветеранів, за потреби – підбір робочого місця, а також юридичний супровід».
Ключова відмінність підходу «Інтерпайпу» в тому, що реінтеграція ветерана тут починається не після повернення з фронту, а з перших днів мобілізації працівника. Для цього в компанії працює патронатна служба, яка вибудовує безперервний зв’язок між співробітником і роботодавцем протягом усього періоду служби, забезпечує оборонцю комплексну підтримку.
«За кожним військовим закріплюється координатор, який залишається точкою контакту з компанією. Команда постійно підтримує зв’язок, розуміє досвід людини у війську, умови служби та її потреби. Це дає змогу краще підготуватися до повернення – і для працівника, і для компанії. А довіра, яка виникає внаслідок щільного контакту і підтримки, допомагає нам разом шукати найефективніші механізми адаптації», - каже Юлія Кишинська, керівниця патронатної служби.
Медична турбота – в основі реінтеграції
Перший етап після повернення ветерана – поглиблене медичне обстеження в корпоративній поліклініці. «Його проходять усі ветерани, незалежно від поранень, адже значна частина стикається з наслідками контузій або непролікованими захворюваннями, що спричинені інтенсивними фізичними навантаженнями під час служби. Ветерани також можуть проходити лікування у денному стаціонарі, займатися з фізичним терапевтом та відвідувати масаж і фізіотерапевтичне лікування», - каже Тетяна Каптєлова, директорка поліклініки «Інтерпайпу».
Якщо потрібна психологічна реабілітація, працівник і його близькі можуть звернутися до корпоративного психолога або психотерапевта. З жовтня 2025 року послуги з фізичної та психологічної реабілітації оборонці «Інтерпайпу» отримують на одній локації – в Центрі підтримки ветеранів. Компанія відкрила його на базі корпоративної поліклініки. 100% послуг безкоштовні для ветеранів.
«Іноді потрібна консультація психіатра, – додає Тетяна Каптєлова. – Це допомагає вчасно діагностувати симптоми депресії чи посттравматичного синдрому та призначити кваліфіковану терапію».
Подальші кроки лікарі визначають індивідуально з ветераном, формуючи його власну програму лікування та відновлення. За потреби компанія організовує реабілітацію в інших медичних закладах, зокрема в центрах Recovery, створених за підтримки Фонду Віктора та Олени Пінчуків. Після виходу на роботу ветерани знаходяться під регулярним наглядом лікарів та проходять лікування за показами.
Робота як нова опора
Ключова частина корпоративної програми реінтеграції – працевлаштування ветеранів. «Без професійної реалізації якісна реінтеграція неможлива. Навіть якщо під час служби працівник отримав складне поранення, він не залишається сам на сам. Наші HR-фахівці спільно з патронатною службою та керівниками на заводах підбирають нову посаду, яка відповідає досвіду та кар’єрним планам ветерана», – стверджує Людмила Новак.
Станом на кінець квітня 2026 року в компанії працює 232 ветерани – як тих, хто повернувся після служби, так і тих, хто приєднався до компанії вже після демобілізації.
Василь Девятко до війни працював слюсарем-ремонтником на трубному виробництві в Нікополі. У 2024-му проходив службу в 25-й окремій десантно-штурмовій бригаді, але у травні 2025-го отримав поранення, яке призвело до ампутації ноги вище коліна. Після операцій і тривалої реабілітації ветеран повернувся до роботи.
«Через значні фізичні навантаження, що передбачала попередня посада, я не зміг повернутися на неї, але мені запропонували іншу – слюсаря-ремонтника інструментів, – розповідає він. – Я вдячний компанії за цю можливість, адже точно знаю: сидіти вдома я б не зміг».
За можливості робоче місце ветерана у компанії адаптують з огляду на поточний фізіологічний стан оборонця. «На виробництві є верстати, біля яких складно витримати зміну стоячи. Тому ми встановлюємо сидіння, щоб людина могла працювати з можливістю робити паузи та відпочивати», – пояснює Алла Гармаш, HR-бізнес-партнерка трубного виробництва.
Компанія також оплачує навчання та допомагає ветеранам здобути нову професію. «Один із працівників після поранення не міг повернутися до фізично складної роботи начальника зміни, тож ми запропонували йому позицію в плановому бюро. Необхідних навичок йому не вистачало, зокрема знання Excel, тому ми організували навчання», - Алла Гармаш, HR-бізнес-партнерка трубного виробництва.
Подібний шлях пройшов і Валерій Куденко. Після початку повномасштабної війни воював у складі 3-ї штурмової бригади, у травні 2024-го отримав складне поранення ноги з ураженням нерва. Після демобілізації повернувся до компанії вже в новій ролі.
«До війни я працював у плануванні на локальному рівні, а сьогодні – на рівні всієї виробничої системи: визначаю пріоритетність замовлень, працюю з простроченими позиціями, шукаю рішення, як і коли їх виконати. Це інший масштаб відповідальності, і для цього довелося вчитися, але водночас це можливість отримати новий досвід та продовжити будувати кар’єру», – говорить Куденко.
У компанії наголошують: повернення до роботи – це про відновлення внутрішньої опори людини. «Ми хочемо допомогти нашим захисникам втриматися в житті, знайти нову опору. На роботі ветеран поступово відновлюється внутрішньо, адже колектив та відчуття потрібності дають йому можливість знову відчути себе частиною суспільства», - Максим Горбатюк, директор машинобудівного комплексу компанії.
Найголовніше – бути почутим
Щотижня в «Інтерпайпі» ветеранів разом із сім’ями запрошують на різні заходи. Це рибалка, поїздки в ландшафтні парки, заміські екскурсії, заняття з іпотерапії, сплав на каяках та інше. «Ми робимо все, щоб ветерани краще адаптувалися, звикали до цивільного життя, відчували, що вони в дружньому колі підтримки, – підкреслює Юлія Кішинська. – У неформальній атмосфері бар’єри зникають швидше».
«Інтерпайп» розвиває напрям адаптивного спорту. У компанії діє команда з веслування на ялах, яка вже виступала на всеукраїнських і європейських змаганнях та регулярно поповнюється новими учасниками. Її очолює координатор патронатної служби, теж ветеран. Валерій Куденко, про якого йшлось вище, – капітан команди з ампфутболу (футбол на милицях) – постійно бере участь у змаганнях.
Також в «Інтерпайпі» створили загальний ветеранський чат, де координатори патронатної служби оперативно інформують ветеранів про важливе: зміни законодавства, ветеранські зустрічі, різноманітні проєкти. Коли до чату доєднується новий ветеран, він бачить, які заходи проводила компанія, які питання вже розбиралися і які можливості є. Часто тут вже є відповіді на багато запитань. Ідею створення такого ком’юніті запропонували самі ветерани під час менторських зустрічей – як простір взаємопідтримки та обміну досвідом.
Протягом усього періоду реінтеграції ветерана супроводжує координатор патронатної служби «Інтерпайпу».
«Саме тому людина довіряє компанії, адже завжди знає, до кого звернутися. Це створює відчуття, що про тебе пам’ятають не лише як про працівника, а як про людину, – підсумовує Людмила Новак. – Ми будуємо середовище, у якому ветеран відчуває себе частиною спільноти, має можливість розвиватися, бути почутим і потрібним. Бо справжня реінтеграція – це не про повернення до «як було», а про створення нової якості життя, у якій людина має опору, перспективу і повагу. Напрацьовані підходи розповсюджуємо і на тих ветеранів, які стають співробітниками компанії вже після демобілізації. Не ділимо на «наших» і «не наших». Вони так само у супроводі патронатної служби проходять процес реінтеграції та адаптації й у більшості випадків залишаються працювати в компанії».