Водночас, за даними Державної служби зайнятості, в Україні вже сьогодні відчувається дефіцит робітничих кадрів. Усвідомлюючи цей розрив, Міністерство освіти і науки у 2024 році розпочало масштабну реформу професійної освіти. Один із її ключових принципів – орієнтація на потреби бізнесу, який дедалі більше стає головним індикатором ефективності змін у системі.
Показовим прикладом такої взаємодії є компанія «Інтерпайп», яка з 2019 року системно розвиває професійну освіту у Дніпрі. У партнерстві з місцевою владою компанія формує сучасну освітню екосистему – від шкільного рівня до підготовки кваліфікованих кадрів для виробництва.
Як саме працює ця модель і що потрібно, аби перетворити профтехосвіту на привабливий освітній трек із реальними кар’єрними перспективами? Далі про це – в матеріалі Forbes BrandVoice.
Ключові вектори реформи
За даними Міністерства освіти і науки, сьогодні в Україні працює 598 закладів професійної освіти. Реформу системи розпочали з оновлення їхньої матеріально-технічної бази. У межах проєкту «100 майстерень» навчальні простори почали оснащувати сучасним обладнанням: у 2024 році на модернізацію 88 майстерень уряд спрямував 549 млн грн, у 2025-му – ще 525 млн грн на оновлення 89 закладів, а в 2026-му – 1 млрд грн для ще 100 майстерень та лабораторій.
Наступним кроком стала трансформація на рівні всієї системи. У вересні 2025 року набрав чинності закон №4574-IX, який заклав нову модель професійної освіти. Документ передбачає більшу автономію для закладів у формуванні програм і управлінні, а для студентів – можливість здобувати практичний досвід роботи ще під час навчання. Ключовим елементом реформи стала інтеграція бізнесу в освітній процес. Закон посилює співпрацю між закладами освіти і роботодавцями.
Поки український бізнес не настільки залучений у процес підготовки кваліфікованих кадрів порівняно з ЄС, тому одним із важливих напрямів для нас зараз є розвиток державно-приватного партнерства у професійній та фаховій передвищій освіті. Ми переходимо від моделі, де бізнес лише приймає випускника на роботу, до моделі, де роботодавець долучається до розвитку самого закладу освіти.
Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки
Маршрути майбутнього
Ще до ухвалення нового закону в Україні з’явилися успішні приклади співпраці між закладами професійної освіти, місцевою владою та бізнесом.
Один із них – у Дніпрі, де «Інтерпайп» Пінчука із 2019-го системно модернізує навчальні локації в гімназіях, ліцеях, коледжах і вишах, а також адаптує освітні програми до потреб виробництва. Так компанія формує для молоді зрозумілу освітню траєкторію – від першого інтересу до професії до працевлаштування.
Перший маршрут починається з кабінетів праці, де у дитини формується базова зацікавленість робітничою професією. Далі – навчання в профтехзакладі, де вона здобуває спеціальність, і наступний крок – робота на виробництві, де стає оператором верстатів з ЧПК (числове програмне керування), електромонтером чи токарем.
Другий маршрут передбачає зацікавлення фізикою та інформатикою, подальше опанування технічної спеціальності у виші та, зрештою, здобуття професії інженера-мехатроніка.
Людмила Новак, директорка з комунікацій «Інтерпайпу»
Наразі компанія вже облаштувала сучасні кабінети праці у школах Дніпра, оснастила лабораторії мехатроніки ноутбуками, конструкторами, інтерактивними дошками та сучасними меблям, а також створила лабораторію мехатроніки в «Дніпровській політехніці».
Загалом завдяки «Інтерпайпу» в Дніпрі працює вже 21 новітня освітня локація, а екосистема охоплює понад 13 000 дітей, які не лише займаються в сучасних кабінетах за оновленими програмами, а й залучені до цілої низки навчальних ініціатив. Зокрема, у 2026 році «Інтерпайп» запустив ініціативу для студентів професійних і фахових коледжів – Interpipe Prof Tech. Це командні змагання з програмування та ЧПК, яким передує навчальна підготовка та поглиблення професійних знань.
«Змагання поєднують навчання і роботу із сучасними симуляторами числового програмування, виготовлення власної металевої деталі, – розповідає Людмила Новак. – Головна мета ініціативи – зацікавити молодь інженерними та робітничими професіями ще під час навчання та показати реальне виробниче середовище через практику».
Шлях у професію
Показовим є модернізація профільного коледжу №2, де готують верстатників, токарів та електромонтерів.
«Інтерпайп» та міська влада підписали меморандум про співпрацю. Відповідно до нього міська влада профінансувала капітальний ремонт навчальних приміщень закладу, а «Інтерпайп» узяв на себе оновлення матеріально-технічної бази та адаптацію навчальних програм.
Компанія встановила токарні, фрезерні, свердлильні та шліфувальні верстати в наших майстернях. Тепер це сучасний навчальний простір із симуляторами програмування, які дають змогу студентам відпрацьовувати навички ще до роботи на реальному виробництві. У практичну частину навчання ми заклали виробництво саме тих деталей, які виробляють на заводах «Інтерпайп».
Олександр Аджимян, в.о. директора професійного коледжу
Крім того, компанія повністю оновила лабораторію електромонтерів – обладнала сучасними інструментами, стендами та навчальними системами, необхідними для повноцінного практичного навчання.
Коли роботодавці долучаються до оснащення майстерень сучасним обладнанням, результати співпраці бізнесу та освіти стають значно ефективнішими, впевнений заступник міністра освіти та науки.
«Під час практичного навчання студенти працюють в умовах, максимально наближених до реального підприємства. Це забезпечує вищу якість підготовки та швидше працевлаштування випускників. Для багатьох компаній це вже не питання соціальної відповідальності, а власної кадрової стійкості», – додає він.
Студенти професійного коледжу №2 проходять практику на заводах «Інтерпайп» з різних спеціальностей, говорить в.о. директора коледжу. Щороку коледж випускає близько 175 фахівців, а загалом тут навчається близько 600 студентів. Студент Данило Ващенко свідомо обрав спеціальність, орієнтуючись на перспективи та рівень заробітку. «Перед вступом я проаналізував сайти з вакансіями і помітив, що оператори верстатів ЧПУ заробляють від 50 000 грн. Така перспектива мене привабила, і до того ж я зрозумів, наскільки це важлива робота для країни», – пояснює він.
Синергія бізнесу та держави
Дніпровський кейс «Інтерпайпу» демонструє, що трансформація системи професійної освіти вже відбувається.
Співпраця бізнесу, закладів освіти й місцевої влади поступово формує альтернативу традиційній моделі підготовки кадрів – більш практичну, гнучку та тісно пов’язану з реальними потребами виробництва.
«Щоб розрив між потребою роботодавців і кількістю фахівців зменшувався, ми, по-перше, проводимо профорієнтаційні заходи, де студенти можуть спробувати себе в різних професія, а по-друге, розвиваємо короткі програми перепідготовки для дорослих, – говорить Дмитро Завгородній. – Крім того, ми посилюємо залучення бізнесу до підготовки фахівців».
У свою чергу, в «Інтерпайпі» готові передавати свій досвід іншим бізнесам.
«Ми готові ділитися знаннями та напрацюваннями з тими компаніями, хто так само, як і ми, прагне розвивати професійну освіту в Україні, – говорить Людмила Новак. – Якщо такі ініціативи стануть системною практикою на рівні країни, українська професійна освіта зможе вийти на якісно новий рівень – той, що відповідатиме запитам сучасної економіки та ринку праці».