Історія незламності прифронтового міста
Нікополь на Дніпропетровщині знаходиться за кілька кілометрів від окупованого Енергодара, де знаходиться ЗАЕС. З літа 2022 року ворог системно обстрілює місто з артилерії, запускає «Шахеди» та fpv. Жити в таких умовах – це історія незламності. «Кожен наш працівник, який залишається в Нікополі сьогодні – це вже герой, а життя міста сьогодні – історія незламності, бо попри все Нікополь продовжує жити. З перших днів повномасштабного вторгнення Інтерпайп підтримує працівників і в тилу, і на фронті, бо найважливіше, що у нас є сьогодні – це люди», – розповідає директорка з комунікацій Людмила Новак.
Після перших обстрілів Нікополя влітку 2022 року багато хто з працівників замислився про евакуацію. Тоді Інтерпайп запропонував за гроші компанії вивезти жінок і дітей співробітників у більш безпечний район Дніпропетровщини. Тим, хто залишився в місті компанія щомісяця видає сертифікат на 1000 гривень на продукти у супермаркеті. З 2022 року Інтерпайп допомагає своїм співробітникам відновлювати пошкоджене житло. Компанія швидше за державу компенсує витрати на встановлення вікон, дверей, ремонт даху чи комунікацій. Якщо помешкання непридатне для життя, то Інтерпайп компенсує оренду квартири.
Підтримуємо тих, хто на боронить країну
Незалежність не можлива без допомоги тим, хто бореться за неї. З перших днів повномасштабного вторгнення Інтерпайп підтримує працівників, які стали до війська. Спираючись на досвід часів АТО, в компанії створили патронатну службу, яка сьогодні опікується мобілізованими співробітниками, родинами загиблих та зниклих безвісти і ветеранами.
Один із основних принципів патронатної служби Інтерпайп – індивідуальний підхід. Тобто захисникам передають те, що їм потрібно в залежності від умов служби. У перші роки війни це здебільшого була форма, амуніція, бронежилети та каски, сьогодні все більше запитів на техніку, детектори дронів, засоби РЕБ. Також патронатна служба супроводжує бійців у разі поранень, надає організаційну допомогу та організовує консультації юристів. «Протягом всієї служби мені допомагає патронатна служба Інтерпайп – передавали форму, зарядну станцію, автівку. Це дуже важливо, бо небо кишить ворожими FPV, логістика на фронті – щодня квест», – розповідає працівник Інтерпайп, а нині військовий Олександр Карабак. Чоловік пішов у військо добровольцем на початку повномасштабного вторгнення. Брав участь в Ізюмському наступі, в боях за Авдіївку, Оріхове, обороні Покровська.
Повернення у цивільне життя
В компанії діє політика реінтеграції ветеранів. Незалежно від причин звільнення зі служби, людина не повертається одразу на роботу. Спочатку – розширений медичний огляд та лікування у корпоративній поліклініці. Якщо потрібно – фізична та психологічна реабілітація у Центрі підтримки ветеранів, який створила компанія. Також ветеран може звернутися за консультацією щодо виплат та оформлення статусів до корпоративного юриста. Для більш швидкої реінтеграції щовихідних для ветеранів та їх родин компанія проводить підтримуючі заходи, на яких вони можуть поспілкуватися між собою. Такі заходи планують разом з психологами, бо це частина психологічного відновлення. Це може бути іпо- чи каністерапія, риболовля, катання на яхтах, чайна церемонія.
Але найголовніший етап – це повернення ветерана на роботу. Не всі можуть повернутися на свої довоєнне робоче місце після поранень. У таких випадках керівники заводів разом з HR-фахівцями та координаторами патронатної служби підбирають ветерану інше робоче місце, яке б відповідало його досвіду, знанням та кар’єрним планам. Досвідчений працівник може стати лінійним керівником, або перейти на інженерну посаду. Одна з таких історій – Анатолія Вербецького. Чоловік мав бойовий досвід ще під час АТО. В 2022 році з перших днів повномасштабної війни боронив країну. Під час одного з бойових завдань його позицію розстріляли з танку. Анатолій отримав численні важкі поранення, багато місяців був прикутий до ліжка, пройшов довге лікування та реабілітацію, в тому числі закордоном. До війни чоловік працював токарем. Проте повернутися на свою роботу не зміг, але знання, досвід та наявна освіта дозволили йому стати інженером-технологом у рідному цеху. «Ми розуміємо, що в майбутньому двоє з трьох чоловіків матимуть бойовий досвід, тому вже зараз розробили модель реінтеграції ветеранів, яка дозволяє повернути людину до цивільного життя, адже просто повернутися з фронту мало», – зазначає директорка з комунікацій Людмила Новак.